Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Провідникові хору. На мелодію «Лілеї». Давида.
Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. С паси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.
Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.
Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
Від крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.
Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити — ворогів моїх брехливих — сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?
Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.
Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!
Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.
Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
Чужий я став і братам рідним; сторонній — синам матері моєї.
Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
Бо ревність до твого дому мене з'їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.
Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.
Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.
Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.
Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.
Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!
Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
Водяна бистрінь хай не затопить мене глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.
Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого
І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом
Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
Наближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене!
Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою.
Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, — та не знайшов нікого.
До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.
Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, — сіттю.
Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.
Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне.
Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.
Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
Вони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив.
Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
Додай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.
Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.
Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
Я ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
Я прославлятиму ім'я Боже в пісні й із подякою його величатиму.
Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.
Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше. Ви, що шукаєте Бога.
Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
Бо Господь вислухає нещасних, і в'язнями своїми не погордує.
Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.
Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.