Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Псалом. Асафа Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!
Псальма Асафова. Щ о за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.
А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних
Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.
Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
Вони не знають людських злиднів, і їх не б'ють, як простих людей.
Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.
Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.
Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.
Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнетом загрожують.
Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.
Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!
Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»
А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.
Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
Чи ж я даремне беріг чистим моє серце,: невинності умивав мої руки?
Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
Увесь день зносив побої, і докори — щоранку?
Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», — то родові дітей твоїх був би я зрадник.
Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був — той труд — для мене.
І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, Не збагнув долю, що на них чекає.
Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.
На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!
Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.
Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.
Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.
То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.
Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.
Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.
Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
Тіло моє і моє серце знемагають; Бог — скеля мого серця і повіки моя доля.
Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.
Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.
Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.