Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Провідникові хору. За Ідутуном. Асафа. Псалом.
Пісня навча́льна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст, —
Голос мій до Бога — і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.
нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
Скрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.
Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
Як я про те згадаю, Боже, — стогну; як розважаю, — млію духом.
того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
Очі мої тримаєш у безсонні; тривожуся, і відняло мені мову.
Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.
щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
Роздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
Чи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?
І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?
Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?
вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
Кажу я: «То біль мій, що десниця Всевишнього змінилась.»
і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.
Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.
Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
Боже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог?
і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.
на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
Ти відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.
Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здриглися, навіть безодні затряслися.
Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
З хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.
і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
Грім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.
І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.
Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“