Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Молитва. Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.
Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.
Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»
Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.
Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, Мов та трава, що зеленіє.
Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі — підтята висихає.
Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.
Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.
Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.
Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі — вісімдесят років; і більшість із них — то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.
Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?
Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.
Повернися, Господи! — докіль? — і змилуйся над слугами твоїми.
Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.
Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.
Хай з'явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.
І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його — діло рук наших!
← (Псалмів 89) | (Псалмів 91) →