Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Вихід 14)
|
(Вихід 16) →
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господеві ось яку пісню: Заспіваю Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.
Тогда Моисей с израильтянами воспели Господу эту песню:
«Господу буду петь — Он высоко вознесен. Коня и его всадника бросил Он в море.
Сила і міць моя — Господь, він став мені рятунком. Він мій Бог, і я його прославлю, Бог батька мого, і я вихвалятиму його.
Господь — моя сила и песнь; Он стал мне спасением. Он — мой Бог, я восславлю Его; Бог отца моего: я Его превознесу.
Господь — муж войовник, Господь — ім'я йому.
Господь — это воин; Господь — имя Ему.
Полки і колісниці фараона вкинув у море, виквіт вождів його втопивсь у Червонім морі.
Колесницы и войско фараона бросил Он в море. Лучшие воины египтян утоплены в Красном море.
Безодні їх покрили, пішли на дно неначе камінь.
Пучина сомкнулась над ними, и они канули в бездну, как камень.
Твоя правиця, Господи, прославилась у силі, твоя правиця розгромила ворога.
Правая рука Твоя, Господи, мощью прославилась. Правая рука Твоя, Господи, сокрушила врага.
Ти величчю надмірною своєю знищив супротивників. Послав ти гнів твій, що, мов стебло, пожер їх.
Величием славы Своей Ты поверг восставших против Тебя. Возгорелся Твой гнев — он их, как солому, пожрал.
Від подиху ярости твоєї збились у купу води, і стали валом хвилі, згусла хуртовина на дні моря.
Дохнул Ты на воды — вздыбились они, встали как стена; сгустилась пучина морская.
Ворог сказав: Пущуся за ним, дожену, розділю здобич, насичу жагу свою. Я вийму меч мій, моя рука їх знищить.
Хвастался враг: „Погонюсь, настигну их. Разделю добычу, натешусь ею. Вытащу меч — истребит их моя рука“.
Ти дмухнув вітром, їх укрило море; мов оливо, втонули у водах глибоких.
Но дунул Ты вихрем Своим, и накрыло их море. Утонули они, как свинец, в могучих водах.
Хто, як ти, Господи, між богами, хто, як ти, у святості величній, страшний у славі, що твориш чудеса?
Кто из богов подобен Тебе, Господи? Кто подобен Тебе, величественному в святости, устрашающему во славе, творящему чудеса?
Ти простягнув правицю, пожерла їх земля. Ти провадив у милості своїй народ, що врятував його.
Простер Ты правую руку — и поглотила их земля.
Привів його потугою своєю до житла святого твого.
Своей нетленной любовью поведешь Ты народ, который спас. Своей силой Ты его направишь к Своему святому жилищу.
Почули те народи, затремтіли; жах огорнув мешканців Філістії.
Народы услышат и затрепещут; ужас охватит филистимских жителей.
Тоді зжахнулися едомські дуки, страх охопив князів моавських, ханааняни ж усі поникли духом.
Устрашатся вожди Эдома, трепет охватит правителей Моава, скроются жители Ханаана —
Страх напав і жах великий, від сильної руки твоєї вони окаменіли, докіль пройшов народ твій, Господи, докіль пройшов народ цей, що ти його собі придбав.
страх и ужас падут на них. Силой Твоей руки они станут как камень — пока не пройдет Твой народ, Господи, пока не пройдет народ, который Ты приобрел.34
Ти ввів їх і насадив на власній горі своїй; на місці, що зготував, Господи, собі для житла, у святині, що твої руки, Господи, заснували.
Ты приведешь и поселишь их на горе, где надел Твой — на том месте, Господи, которое Ты сделал Себе жилищем, в том святилище, Владыка, которое руки Твои основали.
Господь царює назавжди і ввіки.
Господь будет царствовать навеки».
Коли фараонові колісниці й вершники ввійшли в море, Господь повернув на них морські води; сини ж Ізраїля пройшли по суші, серед моря.
Когда лошади, колесницы и всадники фараона вошли в море, Господь обрушил на них морские воды. А израильтяне прошли через море, как по суше.
Взяла тоді Марія, пророчиця, Аронова сестра, літаври у руку; і вийшло все жіноцтво за нею з бубнами та хороводами.
Пророчица Мирьям, сестра Аарона, взяла бубен, и женщины с бубнами, танцуя, пошли за ней.
І приспівувала їм Марія: Співайте Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.
Мирьям им пела:
«Господу пойте — Он высоко вознесен. Коня и его всадника бросил Он в море».
І повелів Мойсей Ізраїлеві вирушати з-над Червоного моря; і двинули вони до Шур-пустині, і йшли три дні пустинею та й не знаходили води.
Моисей повел израильтян от Красного моря, и они вошли в пустыню Шур. Три дня они шли по пустыне, не находя воды.
Прийшли вони в Меру, та води з Мери не могли пити, бо гірка була; тим і прозвали те місце Мера.
Придя в Мару, они не могли пить воду: она была горькой. (Вот почему это место называется Мара35 ).
І нарікали люди на Мойсея, говоривши: "Що нам пити?"
Народ стал роптать на Моисея, говоря: — Что нам пить?
А він заголосив до Господа; і вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою. Там дав він їм закон і суд, там випробував їх.
Моисей взмолился к Господу, и Господь показал ему кусок дерева. Моисей бросил его в воду — и вода стала пригодной для питья. Там Господь дал им закон и устав, чтобы испытать их.
І сказав: "Коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому довподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель."
Он сказал: — Если вы будете внимательно слушать голос Господа, вашего Бога, и делать угодное Ему, если будете послушны Его повелениям и сохраните Его уставы, то Я не нашлю на вас ни одного из тех недугов, которые наслал на египтян. Ведь Я — Господь, Который исцеляет вас.
Потім прийшли в Елім, де було дванадцять водних джерел і сімдесят пальм. І отаборились там над водою.
Они пришли в Елим, где было двенадцать источников воды и семьдесят пальм. Там они расположились лагерем у воды.
← (Вихід 14)
|
(Вихід 16) →