Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Коли купиш раба, єврея, шість років служитиме тобі, а сьомого року вийде на волю, без відшкодування.
Якщо купиш раба-єврея, то нехай шість років він працює для тебе, а на сьомий рік нехай він даром вийде на свободу.
Коли він сам прийшов до тебе, сам і на волю вийде, коли з жінкою, то й жінка його вийде з ним.
Якщо він сам-один прийшов, то нехай сам і вийде. Якщо ж разом з ним прийшла дружина, то нехай і дружина вийде з ним.
Коли господар дав йому жінку, і вродила вона йому синів або дочок, жінка й діти її будуть господареві, він же вийде сам один.
Якщо ж господар дасть йому дружину, і та народить йому синів чи дочок, то дружина й діти хай залишаються в його господаря, а він нехай вийде сам.
Як же раб скаже: Люблю я господаря мого, жінку мою і дітей моїх, не хочу виходити на волю,
Якщо ж раб у відповідь скаже: Я люблю мого господаря, дружину і дітей, — не поспішаю на волю!
тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.
Тоді нехай його господар приведе його до Божого судилища, а тоді приведе його до дверей і до одвірка, і господар шилом проколе йому вухо, і той служитиме йому навіки.
А коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.
Якщо ж хтось продасть свою дочку як служницю, то не вийде вона так, як виходять рабині.
Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.
Якщо вона не догодить своєму господареві, з яким заручена, то нехай звільнить її за викуп. А чужому народові йому не дозволяється продати її, бо погордив нею.
Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею.
Якщо ж заручив її синові, то нехай обходиться з нею за правами дочок.
Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.
Якщо ж візьме йому іншу, то хай не позбавить її необхідного, одягу і співжиття.
А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.
Якщо ж цих трьох речей не дотримається щодо неї, то нехай вона вийде даром, без грошей.
Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю.
Якщо хтось когось ударить, і той помре, — він неодмінно має померти [1].
Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.
А тому, хто не хотів убивати, але Бог передав когось в його руки, — Я дам тобі місце, куди втече той, хто вбив.
Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.
Коли ж хто вистежив, щоб підступно вбити свого ближнього, і прибіжить туди, — такого забрати і від Мого жертовника, щоб видати на смерть.
Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю.
Хто б’є свого батька чи свою матір, має неодмінно померти [2].
Хто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.
Хто проклинає свого батька чи свою матір, має неодмінно померти [3].
Хто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю.
Коли хтось украде когось із синів Ізраїля, заволодіє ним, продасть, і срібло буде знайдене в нього — такий має неодмінно померти [4].
Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,
Якщо ж сваряться два чоловіки, і один з них ударить ближнього каменем чи кулаком, і той не помре, а зляже в ліжко,
і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.
і якщо чоловік устане та вийде з палицею надвір, тоді той, хто вдарив, буде звільнений від покарання. Лише нехай заплатить за втрату від його непрацездатності та за лікування.
Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.
Якщо хтось вдарить свого раба чи свою рабиню палицею, — так, що помре від його руки, той має бути неодмінно покараний [5].
Однак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він і його власність.
Та коли проживе один день чи два, то не буде покараний, бо це — його гроші.
Коли б'ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.
Якщо б’ються два чоловіки, і вдарять вагітну жінку, і її дитина появиться на світ не повністю сформованою, то такий неодмінно понесе кару [6] , — він заплатить згідно з оцінкою, яку зробить чоловік жінки.
А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,
Та якщо дитина буде повністю сформована, то нехай дасть душу за душу,
око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
око за око, руку за руку, зуб за зуб, ногу за ногу,
опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
опік за опік, рану за рану, синець за синця.
Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за його око.
Якщо хтось виб’є око своєму рабові чи око своїй рабині, і вони осліпнуть, то нехай відпустить їх на волю за їхнє око;
А коли виб'є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.
і якщо виб’є зуб рабові або зуб своїй рабині, — нехай відпустить їх на волю за їхній зуб.
Коли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м'яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.
Якщо віл рогами заколе чоловіка чи жінку, — так, що помре, то вола обов’язково поб’ють камінням [7] , і його м’ясо не будуть їсти, а власник вола — невинний.
Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.
Якщо ж віл бив рогами вчора й третього дня, і про це попереджували його власника, але той не зарізав його, то коли рогами вб’є чоловіка чи жінку, нехай віл буде побитий камінням, і його власник також нехай буде покараний на смерть.
Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.
А якщо на нього накладуть викуп, то нехай за свою душу дасть викуп, який лише на нього накладуть.
Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.
І якщо рогами заколе сина чи дочку, — нехай учинять з ним за цим же приписом.
Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.
Якщо ж віл заколе рогами раба чи рабиню, — нехай власник вола дасть їхньому господареві тридцять дідрахм срібла, а вола поб’ють камінням.
Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
Якщо хтось відкриє яму чи викопає яму і її не закриє, а туди впаде теля чи осел,
власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.
то власник ями відшкодує: їхньому господареві він заплатить гроші, а те, що загинуло, буде його.
Коли чийсь віл проб'є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.
Якщо ж чийсь віл рогами заколе сусіднього вола, і той здохне, то живого вола продадуть і розділять його ціну, і поділять вола, який загинув.
Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.
Та якщо було відомо, що віл колов рогами вчора і третього дня, і про це попередили його власника, але той не зарізав його, то він віддасть вола за вола, а мертвий буде його.