Переклад Хоменка

King James Bible

І відповів Мойсей та й каже: "Адже ж вони не повірять мені, ані не послухають мого голосу; ба більше, вони скажуть: Не явивсь тобі Господь."

1

Moses' Staff

And Moses answered and said, But, behold, they will not believe me, nor hearken unto my voice: for they will say, The LORD hath not appeared unto thee.

2

І промовив до нього Господь: "Що це в тебе в руці?" І сказав Мойсей: "Палиця."

2

And the LORD said unto him, What is that in thine hand? And he said, A rod.

3

І промовив Господь: "Кинь її на землю!" Кинув він її на землю, і стала з неї гадина. І втік Мойсей від неї.

3

And he said, Cast it on the ground. And he cast it on the ground, and it became a serpent; and Moses fled from before it.

4

І сказав Господь до Мойсея: "Простягни руку твою та візьми її за хвіст". І простяг руку й схопив її, і стала з гадини знову палиця в його руці.

4

And the LORD said unto Moses, Put forth thine hand, and take it by the tail. And he put forth his hand, and caught it, and it became a rod in his hand:

5

"(Це зробиш), щоб повірили вони, що явивсь тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова."

5

That they may believe that the LORD God of their fathers, the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob, hath appeared unto thee.

6

Сказав йому Господь знову: "Засунь же руку твою собі за пазуху." І засунув руку собі за пазуху та й вийняв її знову. І ось рука його побіліла від прокази, як сніг.

6

Moses' Hand

And the LORD said furthermore unto him, Put now thine hand into thy bosom. And he put his hand into his bosom: and when he took it out, behold, his hand was leprous as snow.

7

Тоді сказав Господь: "Засунь знов руку твою собі за пазуху." І засунув він знову руку собі за пазуху і, як вийняв її з-за пазухи, стала вона як решта його тіла.

7

And he said, Put thine hand into thy bosom again. And he put his hand into his bosom again; and plucked it out of his bosom, and, behold, it was turned again as his other flesh.

8

"Отже, як не повірять тобі і як знехтують першим чудом, то повірять другому чудові.

8

And it shall come to pass, if they will not believe thee, neither hearken to the voice of the first sign, that they will believe the voice of the latter sign.

9

Якже ж не повірять ані одному з цих двох чудес і не послухають твого голосу, то візьмеш води з ріки та й виллєш на сушу, і з води, що візьмеш з ріки, стане кров на суші."

9

And it shall come to pass, if they will not believe also these two signs, neither hearken unto thy voice, that thou shalt take of the water of the river, and pour it upon the dry land: and the water which thou takest out of the river shall become blood upon the dry land.

10

Сказав Мойсей Господові: "Змилуйся, Господи! Не проречистий я ні здавна, ні з того часу, як ти став говорити до раба твого; таж тяжкомовний я і тугоязикий."

10

The Appointment of Aaron

And Moses said unto the LORD, O my Lord, I am not eloquent, neither heretofore, nor since thou hast spoken unto thy servant: but I am slow of speech, and of a slow tongue.

11

А Господь йому: "Хто дав уста людині? Хто сотворив німого або глухого, чи видющого або сліпого? Хіба не я, Господь?

11

And the LORD said unto him, Who hath made man's mouth? or who maketh the dumb, or deaf, or the seeing, or the blind? have not I the LORD?

12

Тож іди, я буду в устах твоїх і навчу тебе, що маєш говорити."

12

Now therefore go, and I will be with thy mouth, and teach thee what thou shalt say.

13

Але він сказав: "Молю тебе, Господи, пошли кого хочеш."

13

And he said, O my Lord, send, I pray thee, by the hand of him whom thou wilt send.

14

І запалав Господь гнівом на Мойсея та й сказав: "Хіба нема Арона, левія, брата твого? Я знаю, що він вміє добре промовляти; та ось він і сам уже йде тобі назустріч, і зрадіє серцем, як побачить тебе.

14

And the anger of the LORD was kindled against Moses, and he said, Is not Aaron the Levite thy brother? I know that he can speak well. And also, behold, he cometh forth to meet thee: and when he seeth thee, he will be glad in his heart.

15

Ти промовлятимеш до нього, вкладатимеш слова в уста його; я ж буду в устах у тебе і в устах у нього і навчатиму вас, що вам чинити.

15

And thou shalt speak unto him, and put words in his mouth: and I will be with thy mouth, and with his mouth, and will teach you what ye shall do.

16

Він промовлятиме за тебе до народу; він буде тобі устами, а ти будеш йому богом.

16

And he shall be thy spokesman unto the people: and he shall be, even he shall be to thee instead of a mouth, and thou shalt be to him instead of God.

17

І оцю палицю візьми з собою в руки, нею творитимеш чудеса."

17

And thou shalt take this rod in thine hand, wherewith thou shalt do signs.

18

І пішов Мойсей та й вернувся до Їтра, тестя свого. І сказав йому: "Піду та повернусь до братів моїх у Єгипті та побачу, чи вони ще живі." І сказав Їтро Мойсеєві: "Іди собі здоровий у мирі."

18

Moses Leaves for Egypt

And Moses went and returned to Jethro his father in law, and said unto him, Let me go, I pray thee, and return unto my brethren which are in Egypt, and see whether they be yet alive. And Jethro said to Moses, Go in peace.

19

І сказав Господь Мойсеєві в Мідіяні: "Іди, повертайся в Єгипет, бо повмирали всі, що замишляли на твоє життя."

19

And the LORD said unto Moses in Midian, Go, return into Egypt: for all the men are dead which sought thy life.

20

Взяв Мойсей жінку свою і синів своїх, посадив їх на осла та й повернувся в Єгипет. І палицю Божу взяв він у руку.

20

And Moses took his wife and his sons, and set them upon an ass, and he returned to the land of Egypt: and Moses took the rod of God in his hand.

21

І сказав Господь Мойсеєві: "Ось ти пускаєшся в дорогу, щоб повернутись у Єгипет, гляди ж: усі ті чудеса, що я вложив тобі в руку, ти їх виконаєш перед фараоном. Я ж закаменю його серце, і він не відпустить людей.

21

And the LORD said unto Moses, When thou goest to return into Egypt, see that thou do all those wonders before Pharaoh, which I have put in thine hand: but I will harden his heart, that he shall not let the people go.

22

Ти ж фараонові скажеш: Ось так говорить Господь: Мій син, мій первенець — Ізраїль.

22

And thou shalt say unto Pharaoh, Thus saith the LORD, Israel is my son, even my firstborn:

23

Кажу тобі: відпусти сина мого, щоб він служив мені; як не схочеш відпустити, знай, я вб'ю сина первородня твого."

23

And I say unto thee, Let my son go, that he may serve me: and if thou refuse to let him go, behold, I will slay thy son, even thy firstborn.

24

І сталось у дорозі, на ночівлі, стрів його Господь і хотів убити.

24

And it came to pass by the way in the inn, that the LORD met him, and sought to kill him.

25

Взяла Ціпора гострого кременя та й обрізала крайню шкірку свого сина і приторкнулась нею до ніг його кажучи: "Кров'ю окуплений жених ти мені."

25

Then Zipporah took a sharp stone, and cut off the foreskin of her son, and cast it at his feet, and said, Surely a bloody husband art thou to me.

26

І Господь полишив його тому, що вона сказала "кривавий жених", із-за обрізання.

26

So he let him go: then she said, A bloody husband thou art, because of the circumcision.

27

І сказав Господь Аронові: "Вийди назустріч Мойсеєві в пустиню." І вийшов, і зустрівши його на горі Божій, поцілував його.

27

The People Believe Moses and Aaron

And the LORD said to Aaron, Go into the wilderness to meet Moses. And he went, and met him in the mount of God, and kissed him.

28

І розповів Мойсей Аронові всі слова Господні, що з ними послав його, і всі чудеса, що наказав йому.

28

And Moses told Aaron all the words of the LORD who had sent him, and all the signs which he had commanded him.

29

Пішли Мойсей з Ароном і позбирали всіх старійшин Ізраїля.

29

And Moses and Aaron went and gathered together all the elders of the children of Israel:

30

І переповів Арон усі слова, що був сказав Бог до Мойсея, і (цей) зробив чуда на очах у людей.

30

And Aaron spake all the words which the LORD had spoken unto Moses, and did the signs in the sight of the people.

31

І повірили люди; і почувши, що Господь навідався до синів Ізраїля та що зглянувся на їхнє бідування, вони, поклоняючись, припали лицем до землі.

31

And the people believed: and when they heard that the LORD had visited the children of Israel, and that he had looked upon their affliction, then they bowed their heads and worshipped.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

King James Bible

Вихід 4

Exodus 4