Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: "Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині."
Moses and Aaron Speak to Pharaoh
After this presentation to Israel’s leaders, Moses and Aaron went and spoke to Pharaoh. They told him, “This is what the LORD, the God of Israel, says: Let my people go so they may hold a festival in my honor in the wilderness.”
After this presentation to Israel’s leaders, Moses and Aaron went and spoke to Pharaoh. They told him, “This is what the LORD, the God of Israel, says: Let my people go so they may hold a festival in my honor in the wilderness.”
А фараон відповів: "Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу."
“Is that so?” retorted Pharaoh. “And who is the LORD? Why should I listen to him and let Israel go? I don’t know the LORD, and I will not let Israel go.”
Вони ж сказали: "Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем."
But Aaron and Moses persisted. “The God of the Hebrews has met with us,” they declared. “So let us take a three-day journey into the wilderness so we can offer sacrifices to the LORD our God. If we don’t, he will kill us with a plague or with the sword.”
І відповів їм цар єгипетський: "Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи."
Pharaoh replied, “Moses and Aaron, why are you distracting the people from their tasks? Get back to work!
Вів далі фараон: "Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи."
Look, there are many of your people in the land, and you are stopping them from their work.”
І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу:
Making Bricks without Straw
That same day Pharaoh sent this order to the Egyptian slave drivers and the Israelite foremen:
"Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.
“Do not supply any more straw for making bricks. Make the people get it themselves!
А вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!
But still require them to make the same number of bricks as before. Don’t reduce the quota. They are lazy. That’s why they are crying out, ‘Let us go and offer sacrifices to our God.’
Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені."
Load them down with more work. Make them sweat! That will teach them to listen to lies!”
Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: "Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.
So the slave drivers and foremen went out and told the people: “This is what Pharaoh says: I will not provide any more straw for you.
Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої."
Go and get it yourselves. Find it wherever you can. But you must produce just as many bricks as before!”
І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.
So the people scattered throughout the land of Egypt in search of stubble to use as straw.
Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: "Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома."
Meanwhile, the Egyptian slave drivers continued to push hard. “Meet your daily quota of bricks, just as you did when we provided you with straw!” they demanded.
І бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: "Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?"
Then they whipped the Israelite foremen they had put in charge of the work crews. “Why haven’t you met your quotas either yesterday or today?” they demanded.
Прийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: "Чого знущаєшся так із рабів твоїх?
So the Israelite foremen went to Pharaoh and pleaded with him. “Please don’t treat your servants like this,” they begged.
Соломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен."
“We are given no straw, but the slave drivers still demand, ‘Make bricks!’ We are being beaten, but it isn’t our fault! Your own people are to blame!”
А він і каже: "Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.
But Pharaoh shouted, “You’re just lazy! Lazy! That’s why you’re saying, ‘Let us go and offer sacrifices to the LORD.’
А зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено — постачайте."
Now get back to work! No straw will be given to you, but you must still produce the full quota of bricks.”
Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.
The Israelite foremen could see that they were in serious trouble when they were told, “You must not reduce the number of bricks you make each day.”
Та саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;
As they left Pharaoh’s court, they confronted Moses and Aaron, who were waiting outside for them.
і кажуть їм: "Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати."
The foremen said to them, “May the LORD judge and punish you for making us stink before Pharaoh and his officials. You have put a sword into their hands, an excuse to kill us!”
Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: "Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?
Then Moses went back to the LORD and protested, “Why have you brought all this trouble on your own people, Lord? Why did you send me?