Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: "Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині."
Після того Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти Мій народ, щоб вони зробили свято для Мене в пустелі!
А фараон відповів: "Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу."
Та фараон сказав: Хто Він, щоб я дослухався до Його голосу, аби відпустити Ізраїльських синів? Я не знаю Господа, та й Ізраїля не відпущу!
Вони ж сказали: "Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем."
А вони кажуть йому: Бог євреїв покликав нас! Отже, ми підемо в триденну подорож у пустелю, щоби принести жертву нашому Богові, аби часом не спіткала нас смерть або згуба.
І відповів їм цар єгипетський: "Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи."
А єгипетський цар сказав їм: Мойсею і Аароне! Навіщо ви відвертаєте мій народ від праці? Нехай кожен із вас повертається до своєї роботи!
Вів далі фараон: "Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи."
Ось тепер народу на цій землі стало багато, — сказав фараон, — тож не даватимемо їм спочинку від праці.
І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу:
І фараон наказав наглядачам над народом і обліковцям, кажучи:
"Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.
Більше народові не давати соломи для виготовлення цегли, як учора й позавчора. Хай самі йдуть і збирають собі солому!
А вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!
А норму цегли накладеш на них таку ж, скільки вони виробляють кожного дня, нічого не зменшуй, адже вони — бездіяльні! Тому вони і кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові!
Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені."
Нехай важкою стане праця цих людей, і хай за неї дбають, а пустими балачками хай не переймаються!
Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: "Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.
Тож наглядачі та обліковці підганяли їх і зверталися до народу, кажучи: Так говорить фараон: Більше я не даю вам соломи!
Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої."
Ви самі йдіть, і де лише знайдете, збирайте солому, а норма ваша зовсім не зменшується.
І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.
Тож народ розсіявся по всьому Єгипті, щоби збирати стерню на солому.
Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: "Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома."
А наглядачі підганяли їх, говорячи: Виконуйте роботи, призначені на кожний день, — так само, як тоді, коли вам давали солому!
І бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: "Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?"
Тож обліковців з роду синів Ізраїля, яких наставили над ними наглядачі фараона, бичували і приказували: Чому ви не закінчили і сьогодні призначеної вам кількості цегли, як учора й позавчора?
Прийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: "Чого знущаєшся так із рабів твоїх?
А обліковці з Ізраїльських синів прийшли і заволали до фараона, кажучи: Навіщо так чиниш із твоїми слугами?
Соломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен."
Соломи не дають твоїм слугам, а цеглу кажуть нам робити! Дивись, твоїх рабів бичували, — так що ти кривдиш свій народ.
А він і каже: "Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.
А той сказав їм: Ви — бездіяльні, нероби! Тому й кажете: Підемо принесемо жертву нашому Богові.
А зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено — постачайте."
Тепер ідіть і працюйте, бо соломи вам не дадуть, а призначену кількість цегли ви здаватимете!
Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.
Обліковці з Ізраїльських синів бачили, що вони в біді, бо їм говорили: Не зменшуйте кількості цегли, призначеної на день.
Та саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;
А коли вони виходили від фараона, то зустріли Мойсея і Аарона, які йшли їм назустріч,
і кажуть їм: "Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати."
і вони сказали їм: Нехай спогляне на вас Бог і хай судить, бо ви зробили огидним наш запах перед фараоном і перед його слугами, оскільки дали йому в руки меча, щоб нас повбивав.
Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: "Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?
А Мойсей повернувся до Господа і сказав: Господи, чому вчинив Ти зло цьому народові? І чому Ти послав мене?