Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Приповідки Соломона, сина Давида,
царя Ізраїля,

1

Притчи Соломона, сына Давидова, царя Израильского,

2

щоб пізнати мудрість і навчання,
щоб зрозуміти слова розсудні,

2

чтобы познать мудрость и наставление, понять изречения разума;

3

щоб засвоїти (собі) освічену науку,
— справедливість, правосуддя та правоту, —

3

усвоить правила благоразумия, правосудия, суда и правоты;

4

щоб дати простодушним розсудність,
юнакові знання та обачність,

4

простым дать смышлёность, юноше — знание и рассудительность;

5

щоб мудрий слухав і зростав у знанні,
розумний придбав здорові засади,

5

послушает мудрый — и умножит познания, и разумный найдёт мудрые советы;

6

щоб зрозумів приповідки та приховане значення,
слова мудрих та їхні загадки.

6

чтобы разуметь притчу и замысловатую речь, слова мудрецов и загадки их.

7

Острах Господній — початок мудрости;
безумні мудрістю й навчанням нехтують.

7

Начало мудрости — страх Господень; глупцы только презирают мудрость и наставление.

8

Слухай, мій сину, настанови батька твого;
не відкидай поучування матері твоєї,

8

Слушай, сын мой, наставление отца твоего и не отвергай завета матери твоей,

9

бо це гарний вінець тобі на голову,
намисто тобі на шию.

9

потому что это — прекрасный венок для головы твоей и украшение для шеи твоей.

10

Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні,
не піддавайся!

10

Сын мой! если будут склонять тебя грешники, не соглашайся;

11

Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну,
причаймося на безвинного — без усякої причини,

11

если будут говорить: «иди с нами, сделаем засаду для убийства, подстережём непорочного без вины,

12

поглиньмо їх, мов Шеол, живих,
цілком, мов би вони провалилися в пропасть!

12

живых проглотим их, как преисподняя, и — целых, как нисходящих в могилу;

13

Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних,
сповнимо наші доми здобиччю.

13

наберём всякого драгоценного имущества, наполним домы наши добычею;

14

Кинь жереб твій разом із нами,
гаман нехай один буде в усіх нас!”

14

жребий твой ты будешь бросать вместе с нами, склад один будет у всех нас», —

15

Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними,
зверни ногу твою з їхньої стежки,

15

сын мой! не ходи в путь с ними, удержи ногу твою от стези их,

16

бо ноги їх біжать до злого,
поспішають, щоб кров пролити.

16

потому что ноги их бегут ко злу и спешат на пролитие крови.

17

Таж даремно розставляють сіть
в очах усілякої пернатої породи.

17

В глазах всех птиц напрасно расставляется сеть,

18

Вони ж на власну кров чигають,
на самих себе засідають.

18

а делают засаду для их крови и подстерегают их души.

19

Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі;
воно вбиває того, хто його в собі має.

19

Таковы пути всякого, кто алчет чужого добра: оно отнимает жизнь у завладевшего им.

20

Мудрість по вулицях голосить,
свій голос по майданах піднімає,

20

Премудрость возглашает на улице, на площадях возвышает голос свой,

21

на роздоріжжях гомінливих кличе,
при входах у браму в місті виголошує:

21

в главных местах собраний проповедует, при входах в городские ворота говорит речь свою:

22

“Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете?
Докіль насмішники кохатимуться в насмішках,
безумні ненавидітимуть науку?

22

«доколе, невежды, будете любить невежество? доколе буйные будут услаждаться буйством? доколе глупцы будут ненавидеть знание?

23

Верніться на мою дорогу;
ось ізіллю на вас мій дух,
слова мої звіщу вам.

23

Обратитесь к моему обличению: вот, я изолью на вас дух мой, возвещу вам слова мои.

24

За те, що кликала я, та ви зреклися,
як простягала руку, ніхто не хотів зважати,

24

Я звала, и вы не послушались; простирала руку мою, и не было внимающего;

25

за те, що гордували всякою порадою моєю,
моїх докорів не сприймали, —

25

и вы отвергли все мои советы, и обличений моих не приняли.

26

то я буду сміятися з вашого нещастя,
я буду кпити, як на вас страх надійде;

26

За то и я посмеюсь вашей погибели; порадуюсь, когда придёт на вас ужас;

27

як страх на вас надійде, немов буря;
злетить на вас нещастя, немов вихор,
коли на вас наляже гніт і смуток.

27

когда придёт на вас ужас, как буря, и беда, как вихрь, принесётся на вас; когда постигнет вас скорбь и теснота.

28

Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся,
будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.

28

Тогда будут звать меня, и я не услышу; с утра будут искать меня, и не найдут меня.

29

За те, що вони зненавиділи науку,
страху Господнього не прийняли,

29

За то, что они возненавидели знание и не избрали для себя страха Господня,

30

поради моєї не бажали,
знехтували всі мої докори, —

30

не приняли совета моего, презрели все обличения мои;

31

тому плоди своїх учинків їстимуть,
наситяться задумами своїми.

31

за то и будут они вкушать от плодов путей своих и насыщаться от помыслов их.

32

Бо відступництво невігласів їх убиває,
і безтурботність дурнів губить їх.

32

Потому что упорство невежд убьёт их, и беспечность глупцов погубит их,

33

Хто ж слухає мене, той житиме безпечно,
і буде спокійний, не боявшися лиха”.

33

а слушающий меня будет жить безопасно и спокойно, не страшась зла».

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Приповістей 1

Притчи 1