Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Псалмів 150) | (Приповістей 2) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • Приповідки Соломона, сина Давида,
    царя Ізраїля,
  • Притчі Соломона, Давидового сина, який царював у Ізраїлі,
  • щоб пізнати мудрість і навчання,
    щоб зрозуміти слова розсудні,
  • щоб пізнавати мудрість і повчання, зрозуміти слова мудрості,
  • щоб засвоїти (собі) освічену науку,
    — справедливість, правосуддя та правоту, —
  • засвоїти красномовні вислови, зрозуміти справжню істину та як здійснювати суд;
  • щоб дати простодушним розсудність,
    юнакові знання та обачність,
  • щоби простим людям дати кмітливість, молодому юнакові — знання та розуміння.
  • щоб мудрий слухав і зростав у знанні,
    розумний придбав здорові засади,
  • Адже, почувши це, мудрий стане мудрішим, розумний здобуде вміння керувати,
  • щоб зрозумів приповідки та приховане значення,
    слова мудрих та їхні загадки.
  • пізнає притчу, таємниче слово, вислови мудрих і загадки.
  • Острах Господній — початок мудрости;
    безумні мудрістю й навчанням нехтують.
  • Початок мудрості — страх Божий, добре розуміння в усіх, хто згідно з ним діє. Пошана до Бога — початок знання, а безбожні будуть нехтувати мудрістю та повчанням.
  • Слухай, мій сину, настанови батька твого;
    не відкидай поучування матері твоєї,
  • Прислухайся, сину, до повчання свого батька і не відкидай настанови своєї матері,
  • бо це гарний вінець тобі на голову,
    намисто тобі на шию.
  • оскільки прекрасний вінок отримаєш для твоєї голови і золоту оздобу на твою шию.
  • Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні,
    не піддавайся!
  • Сину, хай тебе не зведуть безбожні люди, і не погоджуйся, коли намовлятимуть тебе, кажучи:
  • Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну,
    причаймося на безвинного — без усякої причини,
  • Іди з нами, стань учасником пролиття крові — несправедливо сховаємо в землі праведного чоловіка;
  • поглиньмо їх, мов Шеол, живих,
    цілком, мов би вони провалилися в пропасть!
  • поглинемо його живцем, немов ад [1] , — зітремо пам’ять про нього із землі;
  • Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних,
    сповнимо наші доми здобиччю.
  • присвоїмо собі його велике майно, — наповнимо здобиччю наші оселі;
  • Кинь жереб твій разом із нами,
    гаман нехай один буде в усіх нас!”
  • кинь з нами свій жереб, усі будемо мати спільний гаманець, — нехай буде в нас один мішок!
  • Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними,
    зверни ногу твою з їхньої стежки,
  • Не йди з ними в дорогу, зверни свою ногу з їхньої стежки!
  • бо ноги їх біжать до злого,
    поспішають, щоб кров пролити.
  • Адже їхні ноги біжать до зла і поспішають проливати кров.
  • Таж даремно розставляють сіть
    в очах усілякої пернатої породи.
  • Однак, не без підстав розтягують сітку на птахів!
  • Вони ж на власну кров чигають,
    на самих себе засідають.
  • Учасники вбивства самі на себе накликають лихо, — страшне знищення беззаконних людей.
  • Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі;
    воно вбиває того, хто його в собі має.
  • Такі дороги в усіх, хто творить беззаконня, — вони гублять свою душу безбожністю.
  • Мудрість по вулицях голосить,
    свій голос по майданах піднімає,
  • Мудрість оспівується на вулицях, вона виявляє себе на площах.
  • на роздоріжжях гомінливих кличе,
    при входах у браму в місті виголошує:
  • Вона промовляє з висоти мурів, засідає при брамах володарів і при брамах міста сміливо говорить:
  • “Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете?
    Докіль насмішники кохатимуться в насмішках,
    безумні ненавидітимуть науку?
  • Поки простодушні тримаються правди, — не посоромляться! А нерозумні, які люблять гордощі, стали безбожними і зненавиділи знання.
  • Верніться на мою дорогу;
    ось ізіллю на вас мій дух,
    слова мої звіщу вам.
  • Тож вони заслужили собі на осуд. Ось, я донесу до вас промовлене моїм подихом, — навчу вас мого слова.
  • За те, що кликала я, та ви зреклися,
    як простягала руку, ніхто не хотів зважати,
  • Оскільки я закликала, а ви не прислухалися, переконувала словами, а ви не звертали уваги,
  • за те, що гордували всякою порадою моєю,
    моїх докорів не сприймали, —
  • адже ви знехтували моїми порадами, а мої повчання відкинули.
  • то я буду сміятися з вашого нещастя,
    я буду кпити, як на вас страх надійде;
  • Тому і я посміюся з вашої погибелі, радітиму, коли вас спіткає знищення;
  • як страх на вас надійде, немов буря;
    злетить на вас нещастя, немов вихор,
    коли на вас наляже гніт і смуток.
  • коли зненацька налетить на вас замішання, і, немов вихор, надійде нещастя; коли до вас прийде скрута та облога, — коли найде на вас погибель.
  • Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся,
    будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.
  • Тоді будете: коли волатимете до мене, то я не почую вас; шукатимуть мене погані люди, та не знайдуть.
  • За те, що вони зненавиділи науку,
    страху Господнього не прийняли,
  • Адже вони зненавиділи мудрість і не обрали Господнього страху,
  • поради моєї не бажали,
    знехтували всі мої докори, —
  • і вони не забажали сприймати моїх порад, глузували з моїх повчань.
  • тому плоди своїх учинків їстимуть,
    наситяться задумами своїми.
  • Тому скуштують плодів власних доріг і наситяться своєю безбожністю.
  • Бо відступництво невігласів їх убиває,
    і безтурботність дурнів губить їх.
  • За погане ставлення до дітей будуть вигублені, викриття призводить безбожних до погибелі.
  • Хто ж слухає мене, той житиме безпечно,
    і буде спокійний, не боявшися лиха”.
  • А хто мене слухає, житиме в надії і знайде спочинок, не маючи страху перед усяким злом.

  • ← (Псалмів 150) | (Приповістей 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025