Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Мудрість будує свій будинок,
а дурнота його руйнує власними руками.
а дурнота його руйнує власними руками.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
Хто ходить просто, Господа боїться;
чиї ж криві дороги, той ним гордує.
чиї ж криві дороги, той ним гордує.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
В устах дурного — бич гордині;
а губи мудрих їх оберігають.
а губи мудрих їх оберігають.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
Де волів немає, там порожні ясла;
де бики сильні, там урожай великий.
де бики сильні, там урожай великий.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Правдивий свідок неправди не говорить;
фальшивий свідок брехнями дихає.
фальшивий свідок брехнями дихає.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
Шукає мудрости насмішник, та даремно,
а для розумного знання річ легка.
а для розумного знання річ легка.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
Йди геть від дурня,
бо тії не знайдеш уст розумних.
бо тії не знайдеш уст розумних.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Мудрість розумного — свою дорогу знати;
безумство глупих — обман.
безумство глупих — обман.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
Дурний з гріха сміється;
між праведними існує ласка.
між праведними існує ласка.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
Серце знає своє горе,
а в радощі його чужому не втручатись.
а в радощі його чужому не втручатись.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
Дім лихих розпадеться,
а намет праведних процвітатиме.
а намет праведних процвітатиме.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
Є дорога, що людині здається проста,
але кінець її — шлях смерти.
але кінець її — шлях смерти.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
Навіть від сміху болить серце,
і кінцем радощів буває смуток.
і кінцем радощів буває смуток.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Нестале серце насититься заходами своїми,
людина добра — вчинками своїми.
людина добра — вчинками своїми.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
Простодушний іме віри кожному слову;
розумний уважає на свої кроки.
розумний уважає на свої кроки.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
Мудрий боїться й відвертається від зла,
а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.
а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
Запальна людина робить дурниці,
розважливий — зносить усе.
розважливий — зносить усе.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
Простаки наслідують дурноту,
розумні ж увінчаються знанням.
розумні ж увінчаються знанням.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
Ледачі перед добрими вклоняться,
а безбожні перед праведних дверима.
а безбожні перед праведних дверима.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
Бідний навіть сусідові нелюбий,
в багатого ж є сила друзів.
в багатого ж є сила друзів.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
Грішить той, хто гордує ближнім;
щасливий той, хто жалує вбогих.
щасливий той, хто жалує вбогих.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо?
Милість і правда тим, хто добро замишляє.
Милість і правда тим, хто добро замишляє.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Кожна праця приносить користь;
пуста балаканина — голод.
пуста балаканина — голод.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
Вінець мудрих — їхній хист;
корона дурних — безглуздя.
корона дурних — безглуздя.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
Вірний свідок рятує душі:
хто дихає брехнею, той — облуда.
хто дихає брехнею, той — облуда.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
В Господнім страсі — міцне довір'я людини,
і її діти матимуть притулок.
і її діти матимуть притулок.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
Господній острах — джерело життя,
щоб уникати сітей смерти.
щоб уникати сітей смерти.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
У безлічі народу — царя слава;
у нестачі людей — руїна князя.
у нестачі людей — руїна князя.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
Хто терпеливий, той великий розум має;
а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.
а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
Лагідне серце — життя для тіла,
а заздрість гризе кістки.
а заздрість гризе кістки.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає,
а почитає той, хто жалує бідного.
а почитає той, хто жалує бідного.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
Злого валить на землю його власна злоба,
а праведник у своїй чесності знайде притулок.
а праведник у своїй чесності знайде притулок.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
У серці розумного мудрість покоїться,
а між дурними її не видно.
а між дурними її не видно.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
Справедливість підносить народ угору,
а гріх — сором народів.
а гріх — сором народів.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.