Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Лагідна відповідь гасить гнів,
дражливе слово викликає лютощі.
дражливе слово викликає лютощі.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Язик мудрих точить знання,
уста дурних мелють дурниці.
уста дурних мелють дурниці.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
На кожнім місці Господні очі
стежать за злими та добрими.
стежать за злими та добрими.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Язик лагідний — дерево життя,
лукавий — пригноблює душу.
лукавий — пригноблює душу.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
Дурний нехтує навчанням свого батька,
а хто на картання зважає, стає мудрим.
а хто на картання зважає, стає мудрим.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
У домі праведного — добра повно,
у прибутках лихого — саме безладдя.
у прибутках лихого — саме безладдя.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
Мудрих уста поширюють науку,
не так бо — серце безумних.
не так бо — серце безумних.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Жертва злих — гидота Господеві;
молитва ж праведних йому угодна.
молитва ж праведних йому угодна.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Огидна Господеві дорога злого;
того ж, що по правді ходить, він любить.
того ж, що по правді ходить, він любить.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Сувора кара тим, хто зо стежки збочує;
хто ненавидить напоумлення, той загине.
хто ненавидить напоумлення, той загине.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті);
тим більше — серця синів людських.
тим більше — серця синів людських.
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських!
Глузовник не любить тих, що його картають;
до мудрих він не піде.
до мудрих він не піде.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Веселе серце звеселяє обличчя;
а як журба на серці, то й душа ниє.
а як журба на серці, то й душа ниє.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Розумне серце шукає знання,
уста ж безумних живляться дурнотою.
уста ж безумних живляться дурнотою.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Усі дні погані в сумного,
веселе ж серце завжди бенкетує.
веселе ж серце завжди бенкетує.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Ліпше трохи в Господньому страсі,
аніж великі скарби у тривозі.
аніж великі скарби у тривозі.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Ліпше миска капусти, та з любов'ю,
ніж віл годований, та з ненавистю.
ніж віл годований, та з ненавистю.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Гаряча людина здіймає сварку,
а лагідна втихомирює незгоду.
а лагідна втихомирює незгоду.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Лінивого дорога немов устелена терням,
а стежка праведних гладенька.
а стежка праведних гладенька.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Розумний син веселить батька,
дурний же матір свою зневажає.
дурний же матір свою зневажає.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Дурнота — радість безглуздому;
розумний чоловік іде шляхом просто.
розумний чоловік іде шляхом просто.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Без міркування задуми не таланять,
а як порадників багато — щастять.
а як порадників багато — щастять.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Людина рада відповіді своїх уст,
і яке любе слово, сказане доречі!
і яке любе слово, сказане доречі!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Стежка життя веде мудрого вгору,
щоб ухилитись від Шеолу долі.
щоб ухилитись від Шеолу долі.
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́.
Господь розвалить дім гордих
й утвердить межу вдовиці.
й утвердить межу вдовиці.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
Огидні Господеві задуми погані,
слова ж чисті — приємні.
слова ж чисті — приємні.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій;
а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Серце праведного обдумує, що має відповісти;
а уста злих зло виливають.
а уста злих зло виливають.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Господь від лихих далеко,
молитву ж праведних вислуховує.
молитву ж праведних вислуховує.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
Ласкавий погляд веселить серце;
добра новина підкріпляє тіло.
добра новина підкріпляє тіло.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Вухо, що слухає спасенного картання,
посеред розумних перебуває.
посеред розумних перебуває.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає;
а хто на навчання зважає, той глузду набуває.
а хто на навчання зважає, той глузду набуває.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.