Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Людина робить задуми в серці,
але від Господа — відповідь язика.
але від Господа — відповідь язика.
Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
Усі дороги людини чисті в очах власних,
Господь же розцінює духа.
Господь же розцінює духа.
Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
Здайся на Господа у твоїх справах,
і задуми твої здійсняться.
і задуми твої здійсняться.
На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
Усе зробив Господь для власної мети,
ба навіть грішника — на день лиха.
ба навіть грішника — на день лиха.
Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
Осоружний Господеві — кожен гордий серцем;
такий напевне кари не уникне.
такий напевне кари не уникне.
Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
Милосердям і правдою покутується гріх,
а острахом Господнім ухиляється зло.
а острахом Господнім ухиляється зло.
Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
Коли вчинки людини Господеві милі,
то він і ворогів його мирить з ним.
то він і ворогів його мирить з ним.
Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
Ліпше трохи з правдою,
ніж з кривдою прибутки великі.
ніж з кривдою прибутки великі.
Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
Серце людське обмірковує дорогу,
та Господь управляє його кроком.
та Господь управляє його кроком.
Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
В царя на устах — вирок;
на суді уста його не помиляться.
на суді уста його не помиляться.
В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
Вага й терези належать Господеві:
всі важки в мішку — його робота.
всі важки в мішку — його робота.
Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
Огидно для царів зло чинити,
бо правдою стоїть престол їхній твердо.
бо правдою стоїть престол їхній твердо.
Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
Уста правдиві цареві довподоби;
він любить того, хто говорить правду.
він любить того, хто говорить правду.
Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
Шал царський — вістун смерти,
та мудрий чоловік його утихомирить.
та мудрий чоловік його утихомирить.
Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
В ясному обличчі царя — життя;
і його ласка, немов дощ весняний.
і його ласка, немов дощ весняний.
В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
Ліпше, ніж золото, придбати мудрість;
краще набути розум, аніж срібло.
краще набути розум, аніж срібло.
Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
Путь праведних — від зла відступити;
душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
Погибелі передує гординя,
падінню ж — бундючний дух.
падінню ж — бундючний дух.
Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
Ліпше бути тихим із смиренними,
ніде з гордими ділити здобич.
ніде з гордими ділити здобич.
Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
Хто вважає на слово, той знаходить добро;
хто покладається на Господа, той щасливий.
хто покладається на Господа, той щасливий.
Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
Розумним назвуть того, хто мудрий серцем;
ласкавість уст дає наука.
ласкавість уст дає наука.
Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
Розум — джерело життя тим, хто його має,
а дурнота — безумних кара.
а дурнота — безумних кара.
Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
Серце мудрого його уста навчає,
і губам його додає знання.
і губам його додає знання.
Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
Приємна мова — стільник меду,
солодощі для душі, і лік для тіла.
солодощі для душі, і лік для тіла.
Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
Бувають путі, що здаються простими,
але кінець їх — дорога смерти.
але кінець їх — дорога смерти.
Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
Голод працівника працює для нього;
бо його рот примушує до того.
бо його рот примушує до того.
Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
Негідник коїть лихо,
і на губах у нього мов вогонь гарячий.
і на губах у нього мов вогонь гарячий.
Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
Лукавий чоловік сіє незгоду,
а донощик приятелів розділює.
а донощик приятелів розділює.
Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
Насильник зводить сусіда свого,
і веде його на путь недобру.
і веде його на путь недобру.
Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
Хто мружить очі, той хитрощі має на думці;
а хто закусує губи, той зла накоїв.
а хто закусує губи, той зла накоїв.
Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
Сиве волосся — вінок чести:
його знаходять на праведній дорозі.
його знаходять на праведній дорозі.
Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець,
і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.