Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Людина робить задуми в серці,
але від Господа — відповідь язика.
але від Господа — відповідь язика.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Усі дороги людини чисті в очах власних,
Господь же розцінює духа.
Господь же розцінює духа.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Здайся на Господа у твоїх справах,
і задуми твої здійсняться.
і задуми твої здійсняться.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Усе зробив Господь для власної мети,
ба навіть грішника — на день лиха.
ба навіть грішника — на день лиха.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Осоружний Господеві — кожен гордий серцем;
такий напевне кари не уникне.
такий напевне кари не уникне.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Милосердям і правдою покутується гріх,
а острахом Господнім ухиляється зло.
а острахом Господнім ухиляється зло.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Коли вчинки людини Господеві милі,
то він і ворогів його мирить з ним.
то він і ворогів його мирить з ним.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Ліпше трохи з правдою,
ніж з кривдою прибутки великі.
ніж з кривдою прибутки великі.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Серце людське обмірковує дорогу,
та Господь управляє його кроком.
та Господь управляє його кроком.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
В царя на устах — вирок;
на суді уста його не помиляться.
на суді уста його не помиляться.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Вага й терези належать Господеві:
всі важки в мішку — його робота.
всі важки в мішку — його робота.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Огидно для царів зло чинити,
бо правдою стоїть престол їхній твердо.
бо правдою стоїть престол їхній твердо.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Уста правдиві цареві довподоби;
він любить того, хто говорить правду.
він любить того, хто говорить правду.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Шал царський — вістун смерти,
та мудрий чоловік його утихомирить.
та мудрий чоловік його утихомирить.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
В ясному обличчі царя — життя;
і його ласка, немов дощ весняний.
і його ласка, немов дощ весняний.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Ліпше, ніж золото, придбати мудрість;
краще набути розум, аніж срібло.
краще набути розум, аніж срібло.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Путь праведних — від зла відступити;
душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Погибелі передує гординя,
падінню ж — бундючний дух.
падінню ж — бундючний дух.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Ліпше бути тихим із смиренними,
ніде з гордими ділити здобич.
ніде з гордими ділити здобич.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Хто вважає на слово, той знаходить добро;
хто покладається на Господа, той щасливий.
хто покладається на Господа, той щасливий.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Розумним назвуть того, хто мудрий серцем;
ласкавість уст дає наука.
ласкавість уст дає наука.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Розум — джерело життя тим, хто його має,
а дурнота — безумних кара.
а дурнота — безумних кара.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Серце мудрого його уста навчає,
і губам його додає знання.
і губам його додає знання.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Приємна мова — стільник меду,
солодощі для душі, і лік для тіла.
солодощі для душі, і лік для тіла.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Бувають путі, що здаються простими,
але кінець їх — дорога смерти.
але кінець їх — дорога смерти.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Голод працівника працює для нього;
бо його рот примушує до того.
бо його рот примушує до того.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Негідник коїть лихо,
і на губах у нього мов вогонь гарячий.
і на губах у нього мов вогонь гарячий.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Лукавий чоловік сіє незгоду,
а донощик приятелів розділює.
а донощик приятелів розділює.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Насильник зводить сусіда свого,
і веде його на путь недобру.
і веде його на путь недобру.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Хто мружить очі, той хитрощі має на думці;
а хто закусує губи, той зла накоїв.
а хто закусує губи, той зла накоїв.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Сиве волосся — вінок чести:
його знаходять на праведній дорозі.
його знаходять на праведній дорозі.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець,
і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.