Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


← (Приповістей 16) | (Приповістей 18) →

Приповістей 17

 

 

Ліпше шматок хліба та мир до нього,
ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.
Розумний слуга старшує над ганебним сином,
— з братами він розділить спадщину.
Як горно срібло, а вогонь золото,
так Господь випробовує серце.
Злочинець уважний на згубну мову,
а брехун прислухається до лукавого язика.
Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає;
і хто нещастю радий, той не уникне кари.
Вінець старих людей — сини синів;
слава ж дітей — їхні батьки.
Не личить дурневі наказуюча мова,
тим менше князеві — уста брехливі.
Гостинець — самоцвіт для того, хто його має:
куди б не обернувсь він, матиме щастя.
Хто провину покриває — той любови шукає;
хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.
Більше картання проймає розумного,
аніж дурного сто ударів.
Лихий шукає тільки заколоту,
тож на нього посланий буде жорстокий ангел.
Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат,
аніж на дурня, коли він шаліє.
Хто за добро злом платить,
від хати того зло не відійде.
Почати сварку — немов випустити воду:
покинь спір, заки зчиниться сварка.
І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує,
обидва вони огидні Господеві.
Навіщо гроші в руках дурня?
Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.
Друг любить протягом усього часу;
він братом буде, коли спаде нещастя.
Не має глузду той, хто зобов'язується
і дає запоруку перед ближнім.
Хто любить рани, той любить сварку;
а хто нахабний, той занепаду шукає.
Підступне серце добра не знаходить;
язик лукавий у біду потрапляє.
Хто народжує дурня — собі на журбу народжує;
тим то батько дурного радощів не знає.
Веселе серце — ліки добрі;
а дух прибитий висушує й кості.
Гостинці з пазухи бере безбожний,
щоб скривити стежки правосуддя.
Мудрість у розумного перед очима,
дурного ж очі на край землі несуться.
Безумний син своєму батькові досада,
і гіркота тій, що його вродила.
Карати справедливого не добре,
як і бити благородного за правоту.
Хто в словах здержливий, той має знання,
і розумний той, у кого кров холодна.
І дурень, як мовчить, здається мудрим,
і розважливим, як стулить губи.

← (Приповістей 16) | (Приповістей 18) →

Історія оновлень Історія оновлень

© UA biblenet - 2025