Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Ліпше шматок хліба та мир до нього,
ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.
ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Розумний слуга старшує над ганебним сином,
— з братами він розділить спадщину.
— з братами він розділить спадщину.
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Як горно срібло, а вогонь золото,
так Господь випробовує серце.
так Господь випробовує серце.
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
Злочинець уважний на згубну мову,
а брехун прислухається до лукавого язика.
а брехун прислухається до лукавого язика.
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає;
і хто нещастю радий, той не уникне кари.
і хто нещастю радий, той не уникне кари.
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Вінець старих людей — сини синів;
слава ж дітей — їхні батьки.
слава ж дітей — їхні батьки.
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Не личить дурневі наказуюча мова,
тим менше князеві — уста брехливі.
тим менше князеві — уста брехливі.
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Гостинець — самоцвіт для того, хто його має:
куди б не обернувсь він, матиме щастя.
куди б не обернувсь він, матиме щастя.
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Хто провину покриває — той любови шукає;
хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.
хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Більше картання проймає розумного,
аніж дурного сто ударів.
аніж дурного сто ударів.
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Лихий шукає тільки заколоту,
тож на нього посланий буде жорстокий ангел.
тож на нього посланий буде жорстокий ангел.
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат,
аніж на дурня, коли він шаліє.
аніж на дурня, коли він шаліє.
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Хто за добро злом платить,
від хати того зло не відійде.
від хати того зло не відійде.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Почати сварку — немов випустити воду:
покинь спір, заки зчиниться сварка.
покинь спір, заки зчиниться сварка.
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує,
обидва вони огидні Господеві.
обидва вони огидні Господеві.
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Навіщо гроші в руках дурня?
Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.
Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Друг любить протягом усього часу;
він братом буде, коли спаде нещастя.
він братом буде, коли спаде нещастя.
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
Не має глузду той, хто зобов'язується
і дає запоруку перед ближнім.
і дає запоруку перед ближнім.
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
Хто любить рани, той любить сварку;
а хто нахабний, той занепаду шукає.
а хто нахабний, той занепаду шукає.
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Підступне серце добра не знаходить;
язик лукавий у біду потрапляє.
язик лукавий у біду потрапляє.
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
Хто народжує дурня — собі на журбу народжує;
тим то батько дурного радощів не знає.
тим то батько дурного радощів не знає.
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
Веселе серце — ліки добрі;
а дух прибитий висушує й кості.
а дух прибитий висушує й кості.
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Гостинці з пазухи бере безбожний,
щоб скривити стежки правосуддя.
щоб скривити стежки правосуддя.
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
Мудрість у розумного перед очима,
дурного ж очі на край землі несуться.
дурного ж очі на край землі несуться.
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
Безумний син своєму батькові досада,
і гіркота тій, що його вродила.
і гіркота тій, що його вродила.
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
Карати справедливого не добре,
як і бити благородного за правоту.
як і бити благородного за правоту.
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Хто в словах здержливий, той має знання,
і розумний той, у кого кров холодна.
і розумний той, у кого кров холодна.
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.