Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності,
ніж дурний з нещирими устами.
ніж дурний з нещирими устами.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Навіть горливість без знання не добра,
а хто надто поспішає — помилиться.
а хто надто поспішає — помилиться.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
Безумність людини руйнує її долю,
та й ще на Господа вона серцем гнівається.
та й ще на Господа вона серцем гнівається.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
Багатство множить друзів,
а бідного покидає й друг його.
а бідного покидає й друг його.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
Фальшивий свідок не уникне кари;
хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
Багато тих, що запобігають у князя ласки;
кожен друг тому, хто дає гостинці.
кожен друг тому, хто дає гостинці.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Убогим всі брати нехтують,
тим більше його друзі віддаляються від нього;
у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду,
так само, хто вганяється за чужими справами.
тим більше його друзі віддаляються від нього;
у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду,
так само, хто вганяється за чужими справами.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
Хто здобуває мудрість, той любить свою душу;
хто розуму пильнує, той знайде добро.
хто розуму пильнує, той знайде добро.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
Неправдомовний свідок не уникне кари;
хто дихає брехнею, той загине.
хто дихає брехнею, той загине.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Не личать дурневі розкоші,
тим менше слузі — панувати над князями.
тим менше слузі — панувати над князями.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Розважність людини — бути повільним до гніву;
слава її — переступи забувати.
слава її — переступи забувати.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
Гнів царський — мов рик лева,
а його милість — як роса на рослину.
а його милість — як роса на рослину.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
Дурний син — батькові нещастя;
а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Дім і достатки — то по батьках спадок,
але від Господа розумна жінка.
але від Господа розумна жінка.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
Лінивство глибокий сон наводить;
душа недбала буде голодувати.
душа недбала буде голодувати.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
Хто береже заповідь, той береже себе самого,
а хто словом нехтує, той помре.
а хто словом нехтує, той помре.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає,
і він йому відплатить за його добродійство.
і він йому відплатить за його добродійство.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Карай твого сина, покіль є надія,
але б'ючи, не бий його до смерти.
але б'ючи, не бий його до смерти.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Вельми гнівливий прийме кару:
бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
Слухай пораду й приймай навчання,
щоб стати мудрим наостанку.
щоб стати мудрим наостанку.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Багато задумів у серці людини,
але воля Господня — вона встоїться.
але воля Господня — вона встоїться.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Плід людини — її милосердя;
убогий — ліпший, ніж брехун.
убогий — ліпший, ніж брехун.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
Господній острах — життєдайний:
насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
Ледачий запускає свою руку в миску,
та тяжко йому її до рота донести.
та тяжко йому її до рота донести.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим;
коли розумного скартати, він набереться знання.
коли розумного скартати, він набереться знання.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Хто обдирає батька й проганяє матір,
той син ганебний, безсоромний.
той син ганебний, безсоромний.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
Кинь, сину, слухати науку,
що відводить від слів розумних.
що відводить від слів розумних.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Лукавий свідок глузує з правосуддя,
а уста грішників пожирають беззаконня.
а уста грішників пожирають беззаконня.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.