Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Як літом сніг, а в жнива дощ,
так і дурному почесть не личить.
так і дурному почесть не личить.
Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
Як пурхне горобець, як ластівка полине,
так незаслужене прокляття пройде.
так незаслужене прокляття пройде.
Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
Що батіг на кінську спину, уздечка на осла,
те на дурного ломака.
те на дурного ломака.
Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
Не відповідай дурному за його глупотою,
щоб і сам ти не став схожий на нього.
щоб і сам ти не став схожий на нього.
Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
Відповідай дурному за його глупотою,
щоб він у власних очах не був мудрим.
щоб він у власних очах не був мудрим.
Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту,
хто посилає вісті через дурня.
хто посилає вісті через дурня.
Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
Як ноги в кульгавого теліпаються,
так і приповідка в губах дурня.
так і приповідка в губах дурня.
Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
Що камінь прив'язувати до пращі,
те саме — дурневі віддавати шану.
те саме — дурневі віддавати шану.
Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
Що в руці п'яного тернова гілка,
те приповідка в устах дурнів.
те приповідка в устах дурнів.
Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
Як той лучник, що ранить усіх перехожих,
так і той, хто послуговується дурнем.
так і той, хто послуговується дурнем.
Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
Як пес повертається до своєї блювотини,
так дурень повторює свою дурноту.
так дурень повторює свою дурноту.
Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає?
На дурня більш надії, ніж на нього.
На дурня більш надії, ніж на нього.
Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
Двері обертаються на завісах,
а лінивий — на своїм ліжку.
а лінивий — на своїм ліжку.
Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
Лінивий занурює руку в миску,
та трудно йому донести її до рота.
та трудно йому донести її до рота.
Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
Лінивий вважає себе за мудрішого,
ніж семеро, що в лад відповідають.
ніж семеро, що в лад відповідають.
Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
Той ловить пса за вуха,
хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.
хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.
Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
Як божевільний, що жбурляє
вогнем і стрілами, і смертю,
вогнем і стрілами, і смертю,
Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
так чоловік, що обманює ближнього
і каже: “Чи ж я не жартую?”
і каже: “Чи ж я не жартую?”
Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: "Я тільки жартував!"
Як нема дров, вогонь погасне;
як не буде донощика, утихне сварка.
як не буде донощика, утихне сварка.
Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
Як вугілля на жар, а дрова на вогонь,
так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.
так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.
Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
Слова донощика, як ласощі солодкі,
що доходять до самісінького нутра.
що доходять до самісінького нутра.
Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
Що жужелиця з срібла на глинянім посуді,
те саме облесливі уста й зле серце.
те саме облесливі уста й зле серце.
Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
Устами вдає, хто ненавидить,
а в осерді кує зраду;
а в осерді кує зраду;
Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
не вір йому, як він ласкавенько говорить,
бо сім гидот у нього в серці.
бо сім гидот у нього в серці.
Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
Хоч як його ненависть приховується хитро,
та злоба його відкриється серед громади.
та злоба його відкриється серед громади.
Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
Хто риє яму, сам упаде до неї;
хто котить камінь угору, до того він повернеться.
хто котить камінь угору, до того він повернеться.
Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.