Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 27) | (Приповістей 29) →

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

  • Лихий утікає, як ніхто за ним і не женеться;
    а праведник, немов той лев упевнений.
  • Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
  • Через провину краю багато князів у ньому;
    але, з людиною розумною й досвідченою,
    встановлений лад буде тривати довго.
  • Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
  • Убогий чоловік, що бідних утискає,
    це зливний дощ, що хліб змиває.
  • Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
  • Ті, що закон кидають, — безбожних вихваляють,
    а ті, що бережуть закон, — обурюються проти них.
  • Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
  • Ледачі люди не розуміють правди;
    ті ж, що шукають Господа, все розуміють.
  • Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
  • Ліпший убогий, що по правді ходить,
    ніж той, хто на кривій дорозі, хоч і багатий.
  • Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
  • Розумний син закони зберігає;
    хто ж дружить з гультяями, той соромить батька.
  • Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
  • Хто збільшує маєтки лихвою,
    той збирає їх для милосердного до вбогих.
  • Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
  • Хто відхиляє вухо, щоб не слухати закону,
    того й молитва осоружна.
  • Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
  • Хто зводить праведних на лиху стежку,
    сам упаде в свою ж власну яму, а невинним буде добре.
  • Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
  • Багатий чоловік вважає себе мудрим,
    але вбогий-розумний викриє його.
  • Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
  • Як праведні перемагають — велика радість,
    а як лихі запанують — ховається кожен.
  • Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
  • Хто затаює свої гріхи, той не матиме щастя-долі;
    а хто, признавшись у них, їх покине, той зазнає ласки.
  • Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
  • Щасливий той, хто завжди богобоязний,
    хто ж серцем запеклий, того спіткає лихо.
  • Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
  • Як лев рикаючий і як ведмідь голодний,
    так лихий пан над народом бідним.
  • Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
  • Князь-недоумок множить утиски;
    та хто захланність ненавидить, — того дні продовжаться.
  • Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
  • Людина, на якій затяжить кров пролита,
    втікатиме аж до могили, — ніхто її не здержить.
  • Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
  • Хто живе чесно, той спасеться;
    а хто дорогами кривими ходить, той впаде в яму.
  • Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
  • Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу;
    хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло.
  • Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
  • На вірного посипляться благословення;
    хто ж хоче швидко збагатитись, не уникне кари.
  • Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
  • Не годиться вважати на особи,
    бо за шмат хліба — людина від правди відступає.
  • Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
  • Жадібний біжить навздогін за багатством;
    йому й не в догад, що його наздоженуть злидні.
  • Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
  • Хто другого картає, здобуде з часом
    більше ласки, ніж той, що пеститься язиком.
  • Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
  • Хто обдирає батька й матір та каже: “Це не гріх!”
    — той товариш розбишаки.
  • Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
  • Завидливий здіймає сварку,
    а хто надіється на Господа, той житиме щасливо.
  • Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
  • Хто покладається на власний розум, той дурень;
    хто ж ходить мудро, той спасеться.
  • Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
  • Хто бідному дає, той злиднів не зазнає;
    хто ж закриває свої очі, той матиме прокльонів силу.
  • Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
  • Усі ховаються, коли лихі панують;
    а як вони зникають, праведників більшає.
  • Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.

  • ← (Приповістей 27) | (Приповістей 29) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025