Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Приповістей 4) | (Приповістей 6) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

Приповістей 5

Мій сину! слухай уважно мудрости моєї,
прихили ухо твоє до розуму мого:

Сину! Прислухайся до моєї мудрості, скеруй своє вухо до моїх слів,

щоб ти зберіг собі розсудок,
і щоб наука уста твої зберегла.

щоби зберегти світлий розум. Адже знання моїх уст я заповідаю тобі.

Бо мед із уст чужої жінки капає,
і бесіда її масніша від олії,

Не прислухайся до поганої жінки. Адже з губ розпусної жінки капає мед, вона на деякий час змащує твоє горло,

але скін її гіркий, немов полин,
і гострий, наче меч двосічний.

однак пізніше відчуєш, що воно гіркіше від жовчі й гостріше за двосічний меч.

Ноги її низходять до смерти,
кроки її простують до Шеолу.

Безумні ноги тих, хто має з нею справу, ведуть зі смертю до аду, — її стопи не мають опори.

Стежки життя вона не знає;
хода її непевна, їй до того байдуже.

Дорогами життя вона не ходить, а її стежки ковзкі, важко зрозумілі.

Отож, сину мій, слухай мене,
не відступай від слова уст моїх.

Тож тепер, сину, послухай мене — не знехтуй моїми словами.

Відсторони твою дорогу геть від неї,
не наближайсь до дверей її дому,

Нехай твоя дорога проходить далеко від неї, не наближайся до дверей її дому, —

щоб не довелось віддати іншим твою славу,
а твоїх літ — людям немилосердним;

щоб часом вона не передала іншим твоє життя, твоє проживання, в руки немилосердних;

щоб не наживалися твоїм добром чужинці,
щоб труди твої не переходили в чужий дім,

щоб чужі не наповнилися твоєю силою, а твоя праця не пішла до чужих домів.

щоб не стогнав ти по тому,
як тіло твоє і твоя плоть змарніють,

Адже врешті-решт будеш каятися, коли вже члени твого тіла будуть виснажені,

щоб не казав: “Чом же я науку ненавидів,
серце моє погордувало докором?

і ти говоритимеш: Чому ж я знехтував повчанням? Чому моє серце відкинуло докори?

Я голосу вчителів моїх не слухав,
і до наставників моїх не нахиляв я вуха.

Я не послухався голосу того, хто мене картав і мене повчав; я до того не прихиляв свого вуха.

Я мало не потрапив у крайнє лихо
поміж зборищем-громадою!”

Посеред збору й громади я ледь-ледь не погруз у всяке зло!

Пий воду з твого водозбору,
воду, що б'є із власної криниці.

Пий же воду з власних посудин, — зі своїх криниць та джерел.

Чому б твої джерела мали розливатися навколо,
твої потоки по майданах?

Хай у тебе не розливаються води з твого джерела, хай течуть твої води через твої площі.

Нехай будуть тобі одному,
а не чужим разом з тобою.

Хай будуть вони лише твоїм володінням, і ніхто чужий хай не має частки з тобою.

Нехай живець твій буде благословенний,
втішайся дружиною твоєї юности.

Джерело твоєї води нехай буде твоїм власним, — веселися з жінкою своєї молодості.

Премила лань! Люба сарна!
Нехай її чари упоюють тебе повсякчас,
у любощах її стало кохайся!

Лань кохання і жереб’я твоєї ласки нехай гомонить з тобою; обраниця твоя нехай веде тебе і нехай перебуває з тобою повсякчас; огорнений її любов’ю, ти будеш щасливим.

Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою,
до грудей сторонньої горнутись?

Не будь відкритий для чужої, не дозволяй рукам не твоєї обнімати себе.

Дороги людські в Господа перед очима,
і він вирівнює всі стежки їхні.

Адже дороги людини — перед Божими очима, — Він стежить за всіма її стежками.

Злого ловлять власні переступи,
у пута власного гріха він потрапляє.

Беззаконня заарканює людину, — кожен в’яжеться путами власних гріхів.

Він помирає з-за браку науки,
з-за своєї надмірної глупоти він блукає.

Такий помирає з неосвіченими, — він позбавлений повноти свого життя, — загинув через безумство.

← (Приповістей 4) | (Приповістей 6) →