Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

Мій сину! Коли за ближнього ти поручився,
коли дав руку твою за чужого,

1

Сину! Якщо ти поручився за свого друга, то передав свою руку ворогові.

2

коли зв'язав себе словами уст своїх,
коли піймавсь словами уст власних,

2

Власні уста — міцна пастка для людини; вона попадає в тенета через губи власних уст.

3

вчини, мій сину, ось що, і звільнишся,
бо ти попався в руки ближньому твоєму:
— іди, смирися, наполягай на твого ближнього;

3

Сину, чини те, що я тобі наказую: рятуйся, інакше через свого друга попадеш у руки злих людей; іди, не занепадай, та й друга свого, за якого ти поручився, розворуши!

4

не дай очам твоїм ні сну,
ні дрімоти твоїм повікам.

4

Не давай сну своїм очам, — не дозволяй задрімати своїм повікам,

5

Звільнись, неначе сарна з рук (мисливця)
і немов та птиця з сильця.

5

аби спастися, наче сарна з тенет чи пташка із сильця.

6

Іди, ледащо, до мурашки;
приглянься до її звичаїв, будь розумним.

6

Піди до мурашки, ледарю, та, спостерігаючи за її дорогами, переповнись заздрощами й стань мудрішим за неї.

7

Нема в неї ні начальства,
ні назирателя, ані вождя, —

7

Адже вона і землею не наділена, і наглядача не має, і під володарем не перебуває,

8

і літом вона хліб собі готує,
у жнива збирає корм свій.

8

але вона влітку готує багато їжі, — у час жнив робить запаси.
8a Або піди до бджоли і навчися працелюбності — як старанно вона виконує свою роботу!
8b Плоди її праці використовують для здоров’я і царі, і прості люди, — вона всіма улюблена і славна.
8c Хоча незначна в неї сила, оскільки вона шанувала мудрість, то була звеличена.

9

Докіль лежатимеш, лінивче
коли ти встанеш зо сну свого?

9

Доки, ледарю, будеш лежати? Коли вже прокинешся зі сну?

10

Не довго будеш спати, не довго й куняти,
не довго будеш, розлігшися, згортати руки,

10

Трохи поспиш, трохи посидиш, ще трохи подрімаєш, склавши руки на грудях,

11

і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе;
і недостача, мов муж збройний.

11

тоді находить на тебе, мов поганий подорожній, убогість, і, мов добрий бігун, — нужда.
11a Якщо ж не будеш лінивим, то прийдуть твої жнива, наче джерело, а нужда втече, як поганий бігун.

12

Людина розбещена, чоловік безбожний
— ходить з неправдивими устами,

12

Нерозумний і злочинний чоловік ходить недобрими дорогами.

13

мружить очі, совгає ногами,
подає знаки своїми пальцями.

13

Він підморгує оком, дає знак ногою і підказує знаками на пальцях,

14

З лихими думами на серці
він увесь час зло кує, сіє розбрат.

14

а лукавим серцем повсякчас кує зло. Такий влаштовує колотнечу в місті.

15

Тому на нього нагло надійде погибель,
він вмить буде розбитий, без рятунку.

15

За це раптово прийде його погибель, смерть і безповоротне знищення.

16

Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні:

16

Він радий усьому, що Господь ненавидить, тож і загине через нечестивість своєї душі.

17

горді очі, язик брехливий,
руки, що кров безвинну проливають,

17

Погляд гордого, злий язик, руки, що проливають кров праведного,

18

серце, що кує лихі задуми,
ноги, що біжать до зла швидко,

18

серце, що затіває злі задуми, ноги, що поспішають чинити зло.

19

фальшивий свідок, що дихає брехнею,
та той, що між братами сіє чвари.

19

Фальшивий свідок розпалює неправду і насилає позови на братів!

20

Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого,
не відкидай навчання матері твоєї.

20

Сину, дотримуйся настанов свого батька і не відкидай порад своєї матері.

21

Прив'яжи собі до серця їх, назавжди,
повісь собі на шию.

21

Назавжди прикріпи їх до своєї душі, повісь на свою шию.

22

Бо заповідь — то світильник, а навчання — світло;
повчальні докори — дорога життя.

22

Коли йтимеш — веди її, і нехай буде вона з тобою! А як спатимеш, нехай тебе береже, щоб і коли встанеш, говорила з тобою.

23

Коли ходитимеш, вона буде тебе водити,
як ляжеш, буде чатувати над тобою,
а як пробудишся, буде з тобою розмовляти,

23

Адже заповідь закону — це світильник і світло, а картання і повчання — дорога життя,

24

щоб зберегти тебе від злої жінки,
та від облесливости язика чужої.

24

аби вберегти тебе від одруженої жінки — від підступності язика чужої.

25

Не пожадай у твоїм серці її вроди,
і не давай себе звести її морганням,

25

Щоб тебе не поборола зваблива краса, щоб ти не був зведений своїми очима, не був захоплений її повіками.

26

бо задля повії можна зубожіти до куска хліба,
тим часом, як замужня на дороге життя полює.

26

Адже ціна повії — така, як однієї хлібини, та жінка вловлює дорогоцінні душі чоловіків.

27

Чи ж можна в пазуху вогню набрати
так, щоб одежа не згоріла?

27

Чи набере хто жару за пазуху, а одягу не попалить?

28

Або чи можна по жару ходити
так, щоб не опеклися ноги?

28

Або чи може хто ходити по палючому вугіллі, та не попекти ніг?

29

Отак воно з тим, хто до дружини ближнього вчащає:
хто б її не торкнувся, не буде той безвинним.

29

Так само з тим, хто входить до заміжньої жінки, — жоден з тих, хто торкнеться її, не залишиться невинним.

30

До злодія не ставляться з презирством,
якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний.

30

Не дивно, якщо кого зловлять, коли краде; адже краде, щоб наситити душу, яка голодує.

31

Та як упіймають, усемеро заплатить;
усе, що має в хаті, мусить він віддати.

31

Та коли піймають, віддасть усемеро! Віддавши все своє майно, він визволить себе.

32

Хто перелюбствує, тому ума бракує;
сам себе губить, хто це чинить.

32

А перелюбник через брак розуму губить свою душу,

33

Він стусанів і ганьби набереться,
сором його не зітреться ніколи.

33

терпить біль і ганьбу — і його ганьба не зніметься повік.

34

Бо ревнощі запалять лютість у серці мужа,
і він не пощадить у день помсти.

34

Адже гнів її чоловіка сповнений ревнощів. Він не пощадить в день суду,

35

Ніякого він викупу не прийме,
нічим не вдовольниться, хоча б і як ти помножив дари.

35

жодний викуп не втамує ворожнечі, не вгамується численними дарами.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

Приповістей 6

Приповістей 6