Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Приповістей 7

Мій сину! Зберігай мої слова,
заповіді мої сховай у себе.

Додержуй мої заповіді, — і будеш жити,
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.

Собі до пальців їх прив'яжи
та напиши їх на таблиці серця свого.

Скажи до мудрости: “Ти сестра моя”,
а розум назви другом,

щоб він зберіг тебе від чужої жінки,
від незнайомої з звабливими словами.

Раз якось, коли через вікно мого дому,
крізь ґрати я дивився,

побачив я посеред простодушних,
помітив я між хлопцями юнака безумного.

Він проходив вулицею коло її закутка,
і простував дорогою до її дому,

присмерком, вечірньою порою,
у глупу ніч та в темряві, —

аж ось назустріч йому жінка,
одягнена, немов повія, хитра серцем.

Вона — пристрасна й нахабна,
ноги її не посидять у хаті.

То на вулиці, то на майданах,
на всіх розпуттях у засідку сідає.

Вона хапає його та цілує,
і безлично до нього каже:

“Мала принести мирні жертви,
сьогодні я мої обітниці сповнила.

Тому й вийшла я тобі назустріч,
тебе шукати — та знайшла тебе я.

Постелю мою я прибрала килимами,
тонку єгипетську тканину розстелила.

Поприскала я ліжко моє
міррою, алое, цинамоном.

Ходи лишень, упийся до ранку пестощами,
та насолодимось любов'ю,

бо мужа нема дома,
вибравсь у далекую дорогу.

Сакву грошей забрав з собою;
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”

Зводить вона його своїм щедрим щебетанням,
зводить його солодкими словами.

І він умить за нею тягне,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,

покіль стріла його печінки не прошиє,
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.

Слухай тепер мене, мій сину,
вважай на слова уст моїх.

Нехай твоє серце до її доріг не хилиться,
не блукай її стежками;

бо багатьох вона на смерть поранила,
і найсильніші всі жертвою її упали.

Дім її — дорога до Шеолу,
вона веде вниз до покоїв смерти.