Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Мій сину! Зберігай мої слова,
заповіді мої сховай у себе.
заповіді мої сховай у себе.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Додержуй мої заповіді, — і будеш жити,
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Собі до пальців їх прив'яжи
та напиши їх на таблиці серця свого.
та напиши їх на таблиці серця свого.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Скажи до мудрости: “Ти сестра моя”,
а розум назви другом,
а розум назви другом,
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“
щоб він зберіг тебе від чужої жінки,
від незнайомої з звабливими словами.
від незнайомої з звабливими словами.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
Раз якось, коли через вікно мого дому,
крізь ґрати я дивився,
крізь ґрати я дивився,
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
побачив я посеред простодушних,
помітив я між хлопцями юнака безумного.
помітив я між хлопцями юнака безумного.
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Він проходив вулицею коло її закутка,
і простував дорогою до її дому,
і простував дорогою до її дому,
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
присмерком, вечірньою порою,
у глупу ніч та в темряві, —
у глупу ніч та в темряві, —
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
аж ось назустріч йому жінка,
одягнена, немов повія, хитра серцем.
одягнена, немов повія, хитра серцем.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Вона — пристрасна й нахабна,
ноги її не посидять у хаті.
ноги її не посидять у хаті.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
То на вулиці, то на майданах,
на всіх розпуттях у засідку сідає.
на всіх розпуттях у засідку сідає.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
Вона хапає його та цілує,
і безлично до нього каже:
і безлично до нього каже:
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
“Мала принести мирні жертви,
сьогодні я мої обітниці сповнила.
сьогодні я мої обітниці сповнила.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
Тому й вийшла я тобі назустріч,
тебе шукати — та знайшла тебе я.
тебе шукати — та знайшла тебе я.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Постелю мою я прибрала килимами,
тонку єгипетську тканину розстелила.
тонку єгипетську тканину розстелила.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Поприскала я ліжко моє
міррою, алое, цинамоном.
міррою, алое, цинамоном.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Ходи лишень, упийся до ранку пестощами,
та насолодимось любов'ю,
та насолодимось любов'ю,
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
бо мужа нема дома,
вибравсь у далекую дорогу.
вибравсь у далекую дорогу.
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Сакву грошей забрав з собою;
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Зводить вона його своїм щедрим щебетанням,
зводить його солодкими словами.
зводить його солодкими словами.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
І він умить за нею тягне,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
покіль стріла його печінки не прошиє,
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...
Слухай тепер мене, мій сину,
вважай на слова уст моїх.
вважай на слова уст моїх.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Нехай твоє серце до її доріг не хилиться,
не блукай її стежками;
не блукай її стежками;
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
бо багатьох вона на смерть поранила,
і найсильніші всі жертвою її упали.
і найсильніші всі жертвою її упали.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!