Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Мій сину! Зберігай мої слова,
заповіді мої сховай у себе.
заповіді мої сховай у себе.
Сину, зберігай мої слова, заповіді мої заховай біля себе.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
Додержуй мої заповіді, — і будеш жити,
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.
Зберігай мої заповіді та мої повчання — як зіницю ока, і будеш жити.
Собі до пальців їх прив'яжи
та напиши їх на таблиці серця свого.
та напиши їх на таблиці серця свого.
Нав’яжи їх на свої пальці, напиши на скрижалі свого серця.
Скажи до мудрости: “Ти сестра моя”,
а розум назви другом,
а розум назви другом,
Назви мудрість своєю сестрою, а розум зроби своїм приятелем,
щоб він зберіг тебе від чужої жінки,
від незнайомої з звабливими словами.
від незнайомої з звабливими словами.
щоб оберігала тебе від чужої і грішної жінки, коли вона закидає тебе ніжними словами.
Раз якось, коли через вікно мого дому,
крізь ґрати я дивився,
крізь ґрати я дивився,
Якось з вікна свого дому, виглянувши на дорогу,
побачив я посеред простодушних,
помітив я між хлопцями юнака безумного.
помітив я між хлопцями юнака безумного.
вона побачила його — юнака з нерозумних підлітків, в якого немає розуму.
Він проходив вулицею коло її закутка,
і простував дорогою до її дому,
і простував дорогою до її дому,
Він проходив через перехрестя вулиць біля її дому,
присмерком, вечірньою порою,
у глупу ніч та в темряві, —
у глупу ніч та в темряві, —
розмовляв у вечірніх сутінках, коли вже запанував нічний спокій, і настала темрява.
аж ось назустріч йому жінка,
одягнена, немов повія, хитра серцем.
одягнена, немов повія, хитра серцем.
А жінка його зустрічає — у неї вигляд повії, і поводиться так, щоб затрепетали серця молодих.
Вона — пристрасна й нахабна,
ноги її не посидять у хаті.
ноги її не посидять у хаті.
Вона принадна і розпусна, її ноги не мають спочинку вдома.
То на вулиці, то на майданах,
на всіх розпуттях у засідку сідає.
на всіх розпуттях у засідку сідає.
Певний час вона крутиться надворі, а деякий час вона чатує на дорогах, — на кожному перехресті.
Вона хапає його та цілує,
і безлично до нього каже:
і безлично до нього каже:
Тоді, спіймавши, вона його поцілувала і з безсоромним обличчям заговорила до нього:
“Мала принести мирні жертви,
сьогодні я мої обітниці сповнила.
сьогодні я мої обітниці сповнила.
У мене — мирна жертва, сьогодні я виконую свої обітниці.
Тому й вийшла я тобі назустріч,
тебе шукати — та знайшла тебе я.
тебе шукати — та знайшла тебе я.
Тому, жадаючи твого обличчя, я вийшла тобі назустріч, — і я тебе знайшла.
Постелю мою я прибрала килимами,
тонку єгипетську тканину розстелила.
тонку єгипетську тканину розстелила.
Своє ліжко я застелила простиралами і вкрила єгипетськими килимами.
Поприскала я ліжко моє
міррою, алое, цинамоном.
міррою, алое, цинамоном.
Я покропила своє ліжко шафраном, а мій дім — корицею.
Ходи лишень, упийся до ранку пестощами,
та насолодимось любов'ю,
та насолодимось любов'ю,
Заходь, і будемо насолоджуватися любов’ю аж до ранку, — давай повністю віддамося коханню,
бо мужа нема дома,
вибравсь у далекую дорогу.
вибравсь у далекую дорогу.
бо мого чоловіка немає вдома, подався він у далеку дорогу,
Сакву грошей забрав з собою;
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”
взявши із собою торбину з грошима. Повернеться до свого дому через багато днів!
Зводить вона його своїм щедрим щебетанням,
зводить його солодкими словами.
зводить його солодкими словами.
Звела його довгими вмовляннями, — своїми устами, наче петлею, затягла його.
І він умить за нею тягне,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,
Він, не опираючись, потягся за нею, наче віл, якого ведуть на заріз, як собака на повідку,
покіль стріла його печінки не прошиє,
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.
як олень, поранений стрілою в печінку; він поспішає в сильце, наче пташка, — не знаючи, що триває змагання за його душу.
Слухай тепер мене, мій сину,
вважай на слова уст моїх.
вважай на слова уст моїх.
Тож тепер послухай мене, сину, будь уважний до слів моїх уст.
Нехай твоє серце до її доріг не хилиться,
не блукай її стежками;
не блукай її стежками;
Хай твоє серце не зверне на її дороги.
бо багатьох вона на смерть поранила,
і найсильніші всі жертвою її упали.
і найсильніші всі жертвою її упали.
Адже багатьох вона зранила і повалила, — не злічити тих, кого вона погубила.