Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Хіба мудрість не кличе,
розум не здійма свій голос?

1

Не премудрость ли взывает? и не разум ли возвышает голос свой?

2

На верху горбів при дорозі,
стає вона й на розпуттях.

2

Она становится на возвышенных местах, при дороге, на распутиях;

3

Коло воріт, при вході в місто,
при вході в двері вона голосно гукає:

3

она взывает у ворот при входе в город, при входе в двери:

4

“Це вас я кличу, люди;
до синів людських мій голос.

4

«К вам, люди, взываю я, и к сынам человеческим голос мой!

5

О простодушні, обачности навчайтесь,
і ви, безглузді, ума набирайтесь!

5

Научитесь, неразумные, благоразумию, и глупые — разуму.

6

Слухайте, бо я про важливе говоритиму,
і з уст моїх вийдуть слова правдиві.

6

Слушайте, потому что я буду говорить важное, и изречение уст моих — правда;

7

Уста мої виповідають правду,
і зло моїм устам огидне.

7

ибо истину произнесёт язык мой, и нечестие — мерзость для уст моих;

8

Всі слова уст моїх правдиві,
нема нічого в них нещирого, кривого.

8

все слова уст моих справедливы; нет в них коварства и лукавства;

9

Всі вони ясні тому, хто їх розуміє,
і слушні тому, хто придбав знання.

9

все они ясны для разумного и справедливы для приобретших знание.

10

Прийміть мою науку, а не срібло,
і радше знання, ніж золото добірне,

10

Примите учение моё, а не серебро; лучше знание, нежели отборное золото;

11

бо мудрість ліпша понад перли;
ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.

11

потому что мудрость лучше жемчуга, и ничто из желаемого не сравнится с нею.

12

Я мудрість, з обачністю я перебуваю;
я посідаю знання розважливе.

12

Я, премудрость, обитаю с разумом и ищу рассудительного знания.

13

Страх Господній то ненависть до зла.
Пиху та гордість, лиху поведінку
й уста нещирі я ненавиджу

13

Страх Господень — ненавидеть зло; гордость и высокомерие и злой путь и коварные уста я ненавижу.

14

У мене рада й помисл;
я — розум, у мене сила.

14

У меня совет и правда; я — разум, у меня сила.

15

Мною царі царюють
і князі встановляють право.

15

Мною цари царствуют и повелители узаконяют правду;

16

Мною старшини правлять,
вельможі судять усю землю.

16

мною начальствуют начальники и вельможи и все судьи земли.

17

Я люблю тих, які мене люблять;
хто шукає мене пильно, той знаходить.

17

Любящих меня я люблю, и ищущие меня найдут меня;

18

Багатство й слава в мене,
постійні блага й справедливість.

18

богатство и слава у меня, сокровище непогибающее и правда;

19

Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота;
прибуток мій — над срібло добірне.

19

плоды мои лучше золота, и золота самого чистого, и пользы от меня больше, нежели от отборного серебра.

20

Я ходжу путями правди,
стежками права,

20

Я хожу по пути правды, по стезям правосудия,

21

щоб дати блага тим, які мене люблять,
щоб наповнились їхні скарбниці.

21

чтобы доставить любящим меня существенное благо, и сокровищницы их я наполняю.

22

Господь створив мене почином путі своєї,
першою з його чинів споконвічних.

22

Господь имел меня началом пути Своего, прежде созданий Своих, искони;

23

Я настановлена була від віку,
від початку, раніше, ніж; земля постала;

23

от века я помазана, от начала, прежде бытия земли.

24

коли не було ще безодень, я народилась,
коли не було ще джерел багатоводних.

24

Я родилась, когда ещё не существовали бездны, когда ещё не было источников, обильных водою.

25

Перед тим, як були засновані гори,
раніше від пагорбів я народилась;

25

Я родилась прежде, нежели водружены были горы, прежде холмов,

26

тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу,
ні первнів пилу світового.

26

когда ещё Он не сотворил ни земли, ни полей, ни начальных пылинок вселенной.

27

Як він укріпляв небо, я там була;
як він рисував круг поверх безодні,

27

Когда Он уготовлял небеса, я была там. Когда Он проводил круговую черту по лицу бездны,

28

як він згущав угорі хмари,
як установляв бездонні джерела,

28

когда утверждал вверху облака, когда укреплял источники бездны,

29

як призначав край морю,
щоб води з його берегів не виступали,
як закладав підвалини землі, —

29

когда давал морю устав, чтобы воды не переступали пределов его, когда полагал основания земли:

30

я була при ньому, при роботі,
я була його втіхою щоденно,
усміхалась перед ним повсякчасно,

30

тогда я была при Нём художницею, и была радостью всякий день, веселясь пред лицом Его во всё время,

31

гралась на його земному крузі,
моя бо втіха: бути; з людськими синами.

31

веселясь на земном кругу Его, и радость моя была с сынами человеческими.

32

Отож, тепер, діти мої, слухайте мене:
щасливі тії, що дороги мої пильнують!

32

Итак, дети, послушайте меня; и блаженны те, которые хранят пути мои!

33

Слухайте науки й будьте мудрі,
не гордуйте нею.

33

Послушайте наставления и будьте мудры, и не отступайте от него.

34

Щасливий чоловік, що мене слухає,
що день-у-день біля дверей моїх чуває,
біля моїх одвірків стоїть на сторожі!

34

Блажен человек, который слушает меня, бодрствуя каждый день у ворот моих и стоя на страже у дверей моих!

35

Бо хто мене знаходить, той життя знаходить
й осягає від Господа ласку.

35

потому что, кто нашёл меня, тот нашёл жизнь и получит благодать от Господа;

36

Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить;
всі мої ненависники — смерть полюбляють.”

36

а согрешающий против меня наносит вред душе своей: все, ненавидящие меня, любят смерть».

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Приповістей 8

Притчи 8