Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Хіба мудрість не кличе,
розум не здійма свій голос?

1

Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

2

На верху горбів при дорозі,
стає вона й на розпуттях.

2

На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!

3

Коло воріт, при вході в місто,
при вході в двері вона голосно гукає:

3

При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:

4

“Це вас я кличу, люди;
до синів людських мій голос.

4

„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:

5

О простодушні, обачности навчайтесь,
і ви, безглузді, ума набирайтесь!

5

Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!

6

Слухайте, бо я про важливе говоритиму,
і з уст моїх вийдуть слова правдиві.

6

Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.

7

Уста мої виповідають правду,
і зло моїм устам огидне.

7

Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.

8

Всі слова уст моїх правдиві,
нема нічого в них нещирого, кривого.

8

Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.

9

Всі вони ясні тому, хто їх розуміє,
і слушні тому, хто придбав знання.

9

Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.

10

Прийміть мою науку, а не срібло,
і радше знання, ніж золото добірне,

10

Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:

11

бо мудрість ліпша понад перли;
ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.

11

ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!

12

Я мудрість, з обачністю я перебуваю;
я посідаю знання розважливе.

12

Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.

13

Страх Господній то ненависть до зла.
Пиху та гордість, лиху поведінку
й уста нещирі я ненавиджу

13

Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!

14

У мене рада й помисл;
я — розум, у мене сила.

14

В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.

15

Мною царі царюють
і князі встановляють право.

15

Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.

16

Мною старшини правлять,
вельможі судять усю землю.

16

Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.

17

Я люблю тих, які мене люблять;
хто шукає мене пильно, той знаходить.

17

Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!

18

Багатство й слава в мене,
постійні блага й справедливість.

18

Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:

19

Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота;
прибуток мій — над срібло добірне.

19

ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!

20

Я ходжу путями правди,
стежками права,

20

Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,

21

щоб дати блага тим, які мене люблять,
щоб наповнились їхні скарбниці.

21

щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!

22

Господь створив мене почином путі своєї,
першою з його чинів споконвічних.

22

Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —

23

Я настановлена була від віку,
від початку, раніше, ніж; земля постала;

23

відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.

24

коли не було ще безодень, я народилась,
коли не було ще джерел багатоводних.

24

Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.

25

Перед тим, як були засновані гори,
раніше від пагорбів я народилась;

25

Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,

26

тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу,
ні первнів пилу світового.

26

коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.

27

Як він укріпляв небо, я там була;
як він рисував круг поверх безодні,

27

Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,

28

як він згущав угорі хмари,
як установляв бездонні джерела,

28

коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,

29

як призначав край морю,
щоб води з його берегів не виступали,
як закладав підвалини землі, —

29

коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —

30

я була при ньому, при роботі,
я була його втіхою щоденно,
усміхалась перед ним повсякчасно,

30

то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,

31

гралась на його земному крузі,
моя бо втіха: бути; з людськими синами.

31

радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!

32

Отож, тепер, діти мої, слухайте мене:
щасливі тії, що дороги мої пильнують!

32

Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!

33

Слухайте науки й будьте мудрі,
не гордуйте нею.

33

Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

34

Щасливий чоловік, що мене слухає,
що день-у-день біля дверей моїх чуває,
біля моїх одвірків стоїть на сторожі!

34

Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!

35

Бо хто мене знаходить, той життя знаходить
й осягає від Господа ласку.

35

Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.

36

Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить;
всі мої ненависники — смерть полюбляють.”

36

А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Приповістей 8

Приповістей 8