Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Пам'ятай про твого Творця у дні твоєї молодости, перше, ніж лихі дні прийдуть і роки настануть, що про них скажеш: Вони мені не довподоби;
перш, ніж померкне сонце й світло, місяць і зорі, і насунуть по дощі знов хмари;
тоді, як затремтять сторожі дому, і позгинаються мужі хоробрі, і ті, що мелють, кинуть молоти, бо їх мало, і потемніють ті, що виглядають у вікна,
і зачиняться на вулицю двері, і притихнуть жорна; замовкне голос пташки, і припиняться пісні;
коли здійматись угору буде страшно, ба й на дорогу буде лячно вийти; і дерево цвістиме мигдалеве, і сарана стане тяжкою, і каперс висиплеться, — бо людина відходить до своєї вічної домівки, і плакальники вже по вулиці вештаються;
перш, ніж порветься срібна нитка, і золота плящинка розіб'ється, і трісне глечик над водою, колесо поломиться коло криниці,
і порох повернеться у землю, звідки взявся, а дух відійде до Бога, що його він дав.
Марнота марнот, каже Когелет, геть усе марнота.
Та опріч того, що Когелет був мудрий, він навчав ще й людей знання; він зважив, дослідив і уклав багато приповісток.
Когелет старався дібрати вирази гарні, й вірно списав слова правди.
Слова мудрих — як остроги, як гострі цвяхи; їх дав тільки один пастух.
Що понад це, мій сину, ось тобі осторога: писанню численних книг кінця немає, а багато науки втомлює тіло.
Кінець усьому, що чути було, такий: Бога бійся і заповідей його пильнуй, бо в цьому вся людина.
Усі бо діла Бог приведе на суд: усе, що тайне, чи воно добре, чи лихе.
← (Екклезіаста 11) | (П. Пісень 1) →