Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New American Standard Bible
Я мовив сам до себе: Нум випробую тебе радощами: заживай добра! Але й це марнота.
The Futility of Pleasure and Possessions
I said to myself, “Come now, I will test you with pleasure. So enjoy yourself.” And behold, it too was futility.
I said to myself, “Come now, I will test you with pleasure. So enjoy yourself.” And behold, it too was futility.
Про сміх я сказав: Він безумний! — а про радість: Яка з неї користь?
I said of laughter, “It is madness,” and of pleasure, “What does it accomplish?”
Я намагавсь у моїм серці звеселяти вином моє тіло, тоді, як ум мій проводив усім розумно, а й віддаватись дурощам, аж докіль не побачу, в чому полягає щастя синів людських, які трудяться під небом за час короткого віку їхнього.
I explored with my mind how to stimulate my body with wine while my mind was guiding me wisely, and how to take hold of folly, until I could see what good there is for the sons of men to do under heaven the few years of their lives.
Я взявся був до великої праці: набудував собі будинків, насадив собі виноградників,
I enlarged my works: I built houses for myself, I planted vineyards for myself;
розвів собі сади й городи і насадив у них усякого дерева плодового.
I made gardens and parks for myself and I planted in them all kinds of fruit trees;
Я накопав собі ставів на воду, щоб буйний гай з них поливати.
I made ponds of water for myself from which to irrigate a forest of growing trees.
Придбав собі рабів і рабинь; була у мене й доморосла челядь; посілостей також, товару та овець була велика сила в мене, більш, ніж у всіх, що були передо мною в Єрусалимі.
I bought male and female slaves and I had homeborn slaves. Also I possessed flocks and herds larger than all who preceded me in Jerusalem.
Та й золота я нагромадив собі й срібла, і скарби царів та областей. Завів собі співаків і співачок, і втіху синів людських, жінок усякого роду.
Also, I collected for myself silver and gold and the treasure of kings and provinces. I provided for myself male and female singers and the pleasures of men — many concubines.
Отак я став великим і перевищив усіх, що були передо мною у Єрусалимі; та й мудрість моя теж зосталась при мені.
Then I became great and increased more than all who preceded me in Jerusalem. My wisdom also stood by me.
Чого б не забажали мої очі, я не боронив їм, не позбавляв серця мого ніякої радости. Бо серце моє веселилось усяким моїм трудом, і це був мій пай з усього мого труду.
All that my eyes desired I did not refuse them. I did not withhold my heart from any pleasure, for my heart was pleased because of all my labor and this was my reward for all my labor.
Тоді я глянув на всі діла, що руки мої вчинили, і на той труд, що ним я трудився; і ось: геть усе — марнота й гонитва за вітром, і ніякої з того користи під сонцем.
Thus I considered all my activities which my hands had done and the labor which I had exerted, and behold all was vanity and striving after wind and there was no profit under the sun.
Заповзявсь я придивлятись, що воно таке мудрість, глупота й нерозум. Бо що буде чинити той, хто по цареві прийде? Те саме, що вже робилось.
Wisdom Excels Folly
So I turned to consider wisdom, madness and folly; for what will the man do who will come after the king except what has already been done?
І я побачив, що мудрість перевищує глупоту, як світло перевищує темінь.
And I saw that wisdom excels folly as light excels darkness.
«Очі мудрого на голові у нього, а дурний ходить у темноті.» Та я й те зауважив, що одна доля їм усім судилась.
The wise man’s eyes are in his head, but the fool walks in darkness. And yet I know that one fate befalls them both.
І я подумав у моєму серці: якщо доля дурного випаде й мені, навіщо тоді мені моя більша мудрість? І от я мовив сам до себе: І це також марнота,
Then I said to myself, “As is the fate of the fool, it will also befall me. Why then have I been extremely wise?” So I said to myself, “This too is vanity.”
бо ні про мудрого, ні про дурного нема згадки повіки, а вже в найближчій будучині все буде забуте. І як мудрий, так само й дурний умирає!
For there is no lasting remembrance of the wise man as with the fool, inasmuch as in the coming days all will be forgotten. And how the wise man and the fool alike die!
І так я зненавидів життя, бо поганим здалось мені те, що діється під сонцем: бо все лиш марнота й гонитва за вітром.
So I hated life, for the work which had been done under the sun was grievous to me; because everything is futility and striving after wind.
І зненавидів я ввесь мій труд, яким, було, трудився під сонцем, тому що залишу його іншому, що буде по мені.
The Futility of Labor
Thus I hated all the fruit of my labor for which I had labored under the sun, for I must leave it to the man who will come after me.
А хто знає, чи він буде мудрий, а чи дурний? Однак орудуватиме всім моїм трудом, що ним трудивсь я та мудрував під сонцем. І це теж — марнота.
And who knows whether he will be a wise man or a fool? Yet he will have control over all the fruit of my labor for which I have labored by acting wisely under the sun. This too is vanity.
Ось чому зневірилось моє серце в усім моїм труді, що ним трудивсь я під сонцем.
Therefore I completely despaired of all the fruit of my labor for which I had labored under the sun.
Буває бо чоловік, який трудився розумно, вміло та з хистом, однак, лишає свою частку чоловікові, що не трудився над нею, — це теж марнота й велике зло.
When there is a man who has labored with wisdom, knowledge and skill, then he gives his legacy to one who has not labored with them. This too is vanity and a great evil.
Бо що буде людині за всю його працю та журбу серця, яких завдає собі під сонцем?
For what does a man get in all his labor and in his striving with which he labors under the sun?
Усі бо його дні лише біль, мука — його клопіт: навіть уночі не спочиває його серце; і це теж марнота.
Because all his days his task is painful and grievous; even at night his mind does not rest. This too is vanity.
Нема нічого ліпшого для чоловіка, як їсти, пити та зазнавати собі добра з своєї праці. Я спостеріг також, що це з руки Божої приходить.
There is nothing better for a man than to eat and drink and tell himself that his labor is good. This also I have seen that it is from the hand of God.
Бо, хто йому довподоби, тому дає він мудрість, знання й радість; грішникові ж накидає заняття збирати та нагромаджувати, щоб лишити тому, хто довподоби Богу. Та й це марнота й гонитва за вітром.
For to a person who is good in His sight He has given wisdom and knowledge and joy, while to the sinner He has given the task of gathering and collecting so that he may give to one who is good in God’s sight. This too is vanity and striving after wind.