Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Екклезіаста 2) | (Екклезіаста 4) →

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

  • Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом:
  • Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
  • час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати.
  • час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,
  • Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати.
  • час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
  • Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати.
  • час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
  • Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати.
  • час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,
  • Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати.
  • час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,
  • Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити.
  • час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
  • Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир.
  • час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!
  • Що за користь тому, хто працює, з того, над чим він трудиться?
  • Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?
  • Я бачив те заняття, що Бог дав людям, щоб вони ним клопотались.
  • Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,
  • Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця.
  • — усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
  • Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого, як веселитись і заживати добра поки віку його.
  • Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.
  • А й те: чи їсть, чи п'є, чи заживає добра у кожній своїй праці, і це — дар Божий.
  • I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!
  • Я знаю, що все, що робить Бог, воно буде повіки; нічого до нього не можна причинити, нічого від нього відняти; Бог робить так, щоб його боялись.
  • Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
  • Те, що є, — давно вже було, а те, що має бути, — вже є; Бог же викликає минуле.
  • Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!
  • Бачив я ще й таке під сонцем: на місці правосуддя — кривда; на місці справедливости — беззаконня.
  • І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.
  • Я мовив у моїм серці: Праведника і грішника Бог буде судити, бо час-пора на всяку річ і на всякий вчинок.
  • Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.
  • Я мовив про людей у моєму серці: Бог випробовує їх, щоб показати, що самі собі вони — скотина.
  • Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,
  • Бо доля людей і доля тварин — одна в них доля: як помирають ці, так помирають і ті, і один дух у всіх них; людина нічим не ліпша від скотини, бо усе — марнота.
  • бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!
  • Усе прямує до одного місця; все з пороху постало і все повертається у порох.
  • Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.
  • Хто зна, чи людський дух знімається угору, а дух звірячий сходить наниз додолу?
  • Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?
  • Я побачив, що нема нічого кращого для чоловіка, як радіти своїми ділами; така бо його доля; бо хто дасть йому побачити, що буде після нього?
  • І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?

  • ← (Екклезіаста 2) | (Екклезіаста 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025