Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Є і таке лихо, що бачив я під сонцем, і гнобить воно вельми людину:
Є зло, яке я побачив під сонцем, і воно велике на людині.
дасть кому Бог багатство, скарби й честь, і не бракує йому нічого з того, чого він міг би забажати. Та не дає йому Бог змоги тим користатись, і споживає те чужинець: це марнота й болюче лихо.
Чоловік, якому Бог дасть багатство, маєтки і славу, і в його душі немає браку ні в чому, що забажає, та Бог не дасть йому владу із цього їсти, бо чужий чоловік його їсть. Це марнота і тяжка.
Якби хтось мав зо сто дітей і прожив літ багато, та численні були дні життя його, а душа його не зазнала щастя, та й похорону він не мав би, — то я кажу, що передчасний викидень щасливіший від нього:
Якщо чоловік народить сто дітей і поживе багато років, і дуже численні будуть дні його років, і його душа не насититься добром, і не було для нього гробниці, я сказав: Недоношеному краще за нього,
бо він у марноту приходить і в темряву відходить, і його ім'я повите темрявою.
бо він прийшов у марноті й відходить у темряві, і його ім’я покриється темрявою,
Не бачив він і не знав сонця, і цьому спокійніше, ніж тому.
і він сонця не побачив і не пізнав, у нього спокій більший, аніж у того.
Хоч би прожив той дві тисячі років, та щастя не зазнав, — хіба ж не всі в одне простують місце?
І якщо він пожив до повороту тисячі років, і не знав праведності, то хіба не все йде до одного місця?
Вся праця чоловіка лиш для рота, та бажань його все одно не виконати.
Усякий труд людини — для її уст, і душа не насититься.
Чим ліпший мудрий від дурного або бідний, що знає, як на світі жити?
Адже яка користь мудрому над нерозумним? Бо бідний пізнав, як ходити перед життям.
Ліпше те, що бачать очі, аніж: жаданнями літати. Та й це теж марнота й гонитва за вітром.
Зір очей кращий, ніж у того, що ходить душею. І це — марнота і бажання духа.
Те, що існує, ім'я його вже було висловлене; відомо, що таке людина, й що вона не може правуватися з тим, хто від неї дужчий.
Якщо щось сталося, вже дано йому ім’я, і знано, хто є чоловік, і не зможе судитися із сильнішим від нього.
Що більше слів, то більше марноти: а що з того людині?
Адже є численні слова, що множать марноту. Що корисне для людини?
Хто знає, що добре для людини за час її короткого та марного життя, яке наче тінь проходить? Хто звістить людині, що буде по ній під сонцем?
Бо хто знає, що добре для людини в житті: число днів життя його марноти? І він провів їх у тіні. Бо хто сповістить людині, що після нього буде під сонцем?