Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Усе це я розважив у моїм серці й зрозумів, що праведні й мудрі та й діла їхні в руці Божій. Не знає чоловік, чи він любови, чи ненависти вартий: усе перед ними — марнота.
На всё это я обратил сердце моё для исследования, что праведные и мудрые и деяния их — в руке Божией, и что человек ни любви, ни ненависти не знает во всём том, что перед ним.
Усе однаково всім приходить; однака доля: праведному та безбожному, доброму й чистому та нечистому; тому, хто приносить жертви, й тому, хто їх не приносить. Однаково і доброму і грішникові, і тому, хто клянеться, і тому, хто боїться клятви.
Всему и всем — одно: одна участь праведнику и нечестивому, доброму и злому, чистому и нечистому, приносящему жертву и не приносящему жертвы; как добродетельному, так и грешнику; как клянущемуся, так и боящемуся клятвы.
Це ж бо й біда в усьому, що діється під сонцем, що доля однакова для всіх та що серце людське повне злоби, і безум у їхньому серці, покіль віку їхнього; а потім — до мертвих!
Это-то и худо во всём, что делается под солнцем, что одна участь всем, и сердце сынов человеческих исполнено зла, и безумие в сердце их, в жизни их; а после того они отходят к умершим.
Поки хто належить до всіх живих, має ще надію: бо ліпший живий пес, ніж лев мертвий.
Кто находится между живыми, тому есть ещё надежда, так как и псу живому лучше, нежели мёртвому льву.
Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають; нема їм більш уже заплати, пам'ять бо про них забулась.
Живые знают, что умрут, а мёртвые ничего не знают, и уже нет им воздаяния, потому что и память о них предана забвению,
Любов їхня, ненависть їхня, ревнощі їхні — усе вже пропало: вони не матимуть повіки участи ні в чому, що діється під сонцем.
и любовь их и ненависть их и ревность их уже исчезли, и нет им более части вовеки ни в чём, что делается под солнцем.
їж отже хліб весело, пий вино щасливим серцем, бо Бог благословив уже твоє діло.
Итак иди, ешь с весельем хлеб твой, и пей в радости сердца вино твоё, когда Бог благоволит к делам твоим.
Хай завжди буде на тобі одежа світла, і олія хай не сходить з голови твоєї.
Да будут во всякое время одежды твои светлы, и да не оскудевает елей на голове твоей.
Живи собі весело з жінкою, що її любиш, усі дні життя марноти твоєї, яку Господь дав тобі під сонцем, бо всі дні марноти твоєї — це твоя частка в житті й у твоїй праці, якою трудишся під сонцем.
Наслаждайся жизнью с женою, которую любишь, во все дни суетной жизни твоей, и которую дал тебе Бог под солнцем на все суетные дни твои; потому что это — доля твоя в жизни и в трудах твоих, какими ты трудишься под солнцем.
Усе, що потрапить тобі під руку, роби, поки живеш, бо у Шеолі, куди простуєш, нема ні роботи, ні мізкування, ні знання, ні мудрости.
Всё, что может рука твоя делать, по силам делай; потому что в могиле, куда ты пойдёшь, нет ни работы, ни размышления, ни знания, ни мудрости.
Знову зауважив я під сонцем, що не все швидкі бігають, хоробрі воюють, мудрі хліб їдять, розумні багатіють, а вчені осягають ласку, і що час недолі всіх їх спіткає.
И обратился я, и видел под солнцем, что не проворным достаётся успешный бег, не храбрым — победа, не мудрым — хлеб, и не у разумных — богатство, и не искусным — благорасположение, но время и случай для всех их.
Чоловік свого часу не знає: немов ті риби, що ловляться у вражий невід, або як птахи, що заплутуються в сильце, так само й люди потрапляють у знегоду, коли вона злетить на них зненацька.
Ибо человек не знает своего времени. Как рыбы попадаются в пагубную сеть, и как птицы запутываются в силках, так сыны человеческие уловляются в бедственное время, когда оно неожиданно находит на них.
Бачив я ще й таку мудрість під сонцем, і вона мені великою здалася:
Вот ещё какую мудрость видел я под солнцем, и она показалась мне важною:
було собі якесь маленьке місто, і людей у ньому було мало. Прийшов під нього великий цар, обліг його і висипав вали високі проти нього.
город небольшой, и людей в нём немного; к нему подступил великий царь и обложил его и произвёл против него большие осадные работы;
Аж ось знайшовся в ньому чолов'яга, бідний, але мудрий; і мудрістю своєю врятував те місто, але ніхто і не згадав отого бідолахи.
но в нём нашёлся мудрый бедняк, и он спас своею мудростью этот город; и, однако же, никто не вспоминал об этом бедном человеке.
І я сказав: Мудрість ліпша, ніж сила, та, проте, мудрість бідного в погорді, і слів його не хочуть слухати.
И сказал я: мудрость лучше силы, и, однако же, мудрость бедняка пренебрегается, и слов его не слушают.
Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів.
Слова мудрых, высказанные спокойно, выслушиваются лучше, нежели крик властелина между глупыми.