Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Усе це я розважив у моїм серці й зрозумів, що праведні й мудрі та й діла їхні в руці Божій. Не знає чоловік, чи він любови, чи ненависти вартий: усе перед ними — марнота.
Бо це все я дав у моє серце, і моє серце побачило це все. Так, як праведні та мудрі, так і їхні діла — в руці Бога, і немає чоловіка, який знає любов і ненависть. Усе перед їхнім обличчям,
Усе однаково всім приходить; однака доля: праведному та безбожному, доброму й чистому та нечистому; тому, хто приносить жертви, й тому, хто їх не приносить. Однаково і доброму і грішникові, і тому, хто клянеться, і тому, хто боїться клятви.
марнота в усьому. Один випадок у праведного і безбожного, доброго, злого, чистого і нечистого, і хто жертвує, і хто не жертвує. Як добрий, так і той, хто грішить. Як той, що клянеться, так і той, хто боїться клятви.
Це ж бо й біда в усьому, що діється під сонцем, що доля однакова для всіх та що серце людське повне злоби, і безум у їхньому серці, покіль віку їхнього; а потім — до мертвих!
Це погано в усьому зробленому під сонцем, що один випадок для всіх. І серце людських синів наповнилося злом, і плутанина в їхньому серці та в їхньому житті, а після них — до мертвих.
Поки хто належить до всіх живих, має ще надію: бо ліпший живий пес, ніж лев мертвий.
Бо хто той, що спільник усіх живих? Є надія, бо жива собака, вона краща за мертвого лева.
Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають; нема їм більш уже заплати, пам'ять бо про них забулась.
Адже ті, що живуть, знатимуть, що помруть, а мертві не знають нічого. І немає для них вже винагороди, бо їхня пам’ять забута.
Любов їхня, ненависть їхня, ревнощі їхні — усе вже пропало: вони не матимуть повіки участи ні в чому, що діється під сонцем.
І вже їхня любов, їхня ненависть і їхні ревнощі пропали, і вже немає для них навіки частки в усьому, зробленому під сонцем.
їж отже хліб весело, пий вино щасливим серцем, бо Бог благословив уже твоє діло.
Ходи, їж твій хліб у веселості та пий твоє вино добрим серцем, бо вже Бог уподобав твої творіння.
Хай завжди буде на тобі одежа світла, і олія хай не сходить з голови твоєї.
Усякого часу нехай твій одяг буде білим, і нехай не забракне олії на твоїй голові.
Живи собі весело з жінкою, що її любиш, усі дні життя марноти твоєї, яку Господь дав тобі під сонцем, бо всі дні марноти твоєї — це твоя частка в житті й у твоїй праці, якою трудишся під сонцем.
Дивись на життя з жінкою, яку ти полюбив, усі дні життя твоєї марноти, які тобі дано під сонцем, усі дні твоєї марноти, бо це — твоя частка у твоєму житті й у твоєму труді, яким ти трудишся під сонцем.
Усе, що потрапить тобі під руку, роби, поки живеш, бо у Шеолі, куди простуєш, нема ні роботи, ні мізкування, ні знання, ні мудрости.
Усе, що тільки знайде чинити твоя рука, чини за твоєю силою, бо немає роботи, помислу, пізнання і мудрості в аді, куди ти підеш.
Знову зауважив я під сонцем, що не все швидкі бігають, хоробрі воюють, мудрі хліб їдять, розумні багатіють, а вчені осягають ласку, і що час недолі всіх їх спіткає.
Я повернувся і побачив під сонцем, що біг — не для прудких, бій — не для сильних, хліб — не для мудрих, багатство — не для розумних і милість — не для тих, що пізнають, бо їх усіх зустріне час і випадок.
Чоловік свого часу не знає: немов ті риби, що ловляться у вражий невід, або як птахи, що заплутуються в сильце, так само й люди потрапляють у знегоду, коли вона злетить на них зненацька.
Бо й людина не пізнала свого часу. Як риби ловляться злою сіттю, і як птахи ловляться пасткою, так людські сини ловляться, як і вони, у злий час, коли раптово на них нападе.
Бачив я ще й таку мудрість під сонцем, і вона мені великою здалася:
І я побачив це — мудрість під сонцем, і вона для мене велика.
було собі якесь маленьке місто, і людей у ньому було мало. Прийшов під нього великий цар, обліг його і висипав вали високі проти нього.
Місто мале, і в ньому мало людей, і прийде проти нього великий цар, оточить його і збудує проти нього великі вали.
Аж ось знайшовся в ньому чолов'яга, бідний, але мудрий; і мудрістю своєю врятував те місто, але ніхто і не згадав отого бідолахи.
І знайдеться в ньому бідна мудра людина, і вона спасе місто своєю мудрістю. І людина не буде згадана з тою бідною людиною.
І я сказав: Мудрість ліпша, ніж сила, та, проте, мудрість бідного в погорді, і слів його не хочуть слухати.
І я сказав: Мудрість краща за силу. І мудрість бідного понижена, його слів не чути.
Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів.
Слова мудрих в тиші почуються понад крик тих, що панують у безумстві.