Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Усе це я розважив у моїм серці й зрозумів, що праведні й мудрі та й діла їхні в руці Божій. Не знає чоловік, чи він любови, чи ненависти вартий: усе перед ними — марнота.
Об этом сосредоточенно я думал. Я видел, что Бог определяет то, что случается с добрыми и мудрыми людьми, со всеми их делами. Людям неизвестно, любимы они будут или ненавистны, и не знают они, что их в будущем ждёт.
Усе однаково всім приходить; однака доля: праведному та безбожному, доброму й чистому та нечистому; тому, хто приносить жертви, й тому, хто їх не приносить. Однаково і доброму і грішникові, і тому, хто клянеться, і тому, хто боїться клятви.
Но есть то, что для всех неизбежно, — мы все умираем. Смерть приходит и к добрым и к злым людям, к чистым и нечистым, к тем, кто приносит жертвы, и кто этого не делает. Добрый человек умрёт, как и грешник, и тот, кто даёт клятву Богу, умрёт так же, как и тот, кто боится клятв.
Це ж бо й біда в усьому, що діється під сонцем, що доля однакова для всіх та що серце людське повне злоби, і безум у їхньому серці, покіль віку їхнього; а потім — до мертвих!
Худшее, что случается на земле, — это то, что у всех одна участь. Но плохо и то, что у людей всегда есть злые и глупые мысли, которые ведут их к смерти.
Поки хто належить до всіх живих, має ще надію: бо ліпший живий пес, ніж лев мертвий.
У каждого, кто жив, есть надежда. И эти слова правдивы: живая собака лучше мёртвого льва.
Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають; нема їм більш уже заплати, пам'ять бо про них забулась.
Живые знают, что они умрут, но мёртвые не знают ничего, для мёртвых больше нет вознаграждения. Люди их скоро забудут.
Любов їхня, ненависть їхня, ревнощі їхні — усе вже пропало: вони не матимуть повіки участи ні в чому, що діється під сонцем.
Когда человек умирает, любовь, ненависть и ревность — всё проходит, и мёртвые вновь никогда не разделят того, что случается на земле.
їж отже хліб весело, пий вино щасливим серцем, бо Бог благословив уже твоє діло.
Поэтому иди и ешь сейчас хлеб свой с радостью, пей вино своё и будь счастлив, Бог против этого ничего не имеет.
Хай завжди буде на тобі одежа світла, і олія хай не сходить з голови твоєї.
Носи хорошие одежды и старайся выглядеть хорошо.
Живи собі весело з жінкою, що її любиш, усі дні життя марноти твоєї, яку Господь дав тобі під сонцем, бо всі дні марноти твоєї — це твоя частка в житті й у твоїй праці, якою трудишся під сонцем.
Радуйся жизни с женою, которую любишь, радуйся каждому дню недолгой жизни своей, Бог тебе дал эту жизнь на земле, — это всё, что есть у тебя, поэтому будь рад работе, которую ты должен делать в этой жизни.
Усе, що потрапить тобі під руку, роби, поки живеш, бо у Шеолі, куди простуєш, нема ні роботи, ні мізкування, ні знання, ні мудрости.
Каждый раз, находя для себя работу, делай её как можно лучше, в могиле нет работы, нет никаких планов, ни знаний, ни мудрости. Все мы уйдём в места смерти.
Знову зауважив я під сонцем, що не все швидкі бігають, хоробрі воюють, мудрі хліб їдять, розумні багатіють, а вчені осягають ласку, і що час недолі всіх їх спіткає.
И другие несправедливости этой жизни я видел: не всегда выигрывает бег лучший бегун, не всегда побеждает в битве сильнейшая армия, не всегда достаётся мудрым заработанный ими хлеб, не всегда получает богатство умнейший и образованный, человек не всегда получает заслуженную похвалу. Приходит время, и с каждым случается плохое.
Чоловік свого часу не знає: немов ті риби, що ловляться у вражий невід, або як птахи, що заплутуються в сильце, так само й люди потрапляють у знегоду, коли вона злетить на них зненацька.
Человек никогда не знает, что с ним случится вскоре. Он подобен рыбе, пойманной сетью, она не знала, что это случится. Он подобен птице, попавшей в силки, она не знала, что это случится. Так же неожиданно случается плохое и с человеком.
Бачив я ще й таку мудрість під сонцем, і вона мені великою здалася:
Но видел я и человека, поступающего в жизни мудро, и это мне показалось важным.
було собі якесь маленьке місто, і людей у ньому було мало. Прийшов під нього великий цар, обліг його і висипав вали високі проти нього.
Великий царь воевал против маленького города с немногочисленными жителями и осадил его со своими войсками.
Аж ось знайшовся в ньому чолов'яга, бідний, але мудрий; і мудрістю своєю врятував те місто, але ніхто і не згадав отого бідолахи.
Но в том городе был мудрый человек, который был беден, но мудростью своею спас город. Позже люди забыли об этом бедном человеке.
І я сказав: Мудрість ліпша, ніж сила, та, проте, мудрість бідного в погорді, і слів його не хочуть слухати.
Но всё же я говорю, что мудрость лучше, чем сила. Люди забыли о мудрости того бедняка и перестали слушать его. Но я до сих пор верю, что мудрость лучше.
Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів.
Намного лучше крика правителя глупцов слова, спокойно сказанные мудрым.