Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої — голубки.
— Я нарцисс Саронский, лилия долин!
Який же ти прекрасний, о мій любий! Який ти милий! Постеля наша — сама зелень.
— Что лилия между тёрнами, то возлюбленная моя между девицами.
Трями наших домів — із кедру, а наші бантини, — з кипарису.
— Что яблоня между лесными деревьями, то возлюбленный мой между юношами. В тени её люблю я сидеть, и плоды её сладки для гортани моей.
Він увів мене в бенкетний покій, і любов — стяг його надо мною.
Он ввёл меня в дом пира, и знамя его надо мною — любовь.
Підсильте мене тістечками виноградними, яблуками мене одушевляйте, бо я з любови знемагаю.
Подкрепите меня вином, освежите меня яблоками, ибо я изнемогаю от любви.
Ліва рука його під головою в мене, а правою він мене обіймає.
Левая рука его у меня под головою, а правая обнимает меня.
Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами й ланями пільними, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.
Заклинаю вас, дщери Иерусалимские, сернами или полевыми ланями: не будите и не тревожьте возлюбленной, доколе ей угодно.
Уважно! Мій любий! Ось він іде, він стрибає по горах, по горбках скаче.
— Голос возлюбленного моего! вот, он идёт, скачет по горам, прыгает по холмам.
Мій любий — немов олениця або оленятко. Он він стоїть за нашою стіною, крізь вікна заглядає, крізь ґрати зазирає.
Друг мой похож на серну или на молодого оленя. Вот, он стоит у нас за стеною, заглядывает в окно, мелькает сквозь решётку.
Заговорив мій любий і сказав до мене: «Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна!
Возлюбленный мой начал говорить мне: встань, возлюбленная моя, прекрасная моя, выйди!
Глянь бо: зима минула, дощі прогули, прошуміли.
Вот, зима уже прошла; дождь миновал, перестал;
Вже квіти на землі з'явились, пора пісень настала, і голос горлиці вже чути в краю нашім.
цветы показались на земле; время пения настало, и голос горлицы слышен в стране нашей;
Смоковниця бруньки вже виганяє, і виноград, у цвіту пахощі розливає. Устань, іди, моя люба! Ходи, моя прегарна!
смоковницы распустили свои почки, и виноградные лозы, расцветая, издают благовоние. Встань, возлюбленная моя, прекрасная моя, выйди!
Моя голубко, у щілинах скелястих, у сховку стрімкої кручі! Дай глянути на твоє личко, дай голос твій почути! Бо голос твій солодкий, і личко твоє принадне.»
Голубица моя в ущелье скалы под кровом утёса! покажи мне лицо твоё, дай мне услышать голос твой, потому что голос твой сладок и лицо твоё приятно.
Спіймайте нам лисиць, лисиць маленьких, що виноградники нівечать, наші виноградники у цвіту.
— Ловите нам лисиц, лисенят, которые портят виноградники, а виноградники наши в цвете.
Мій любий — мій, а я його, — його, що пасе між лілеями.
— Возлюбленный мой принадлежит мне, а я ему; он пасёт между лилиями.