Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої — голубки.
Я — нарцисс на равнине я — лилия долин.
Який же ти прекрасний, о мій любий! Який ти милий! Постеля наша — сама зелень.
[Он говорит] Ты, возлюбленная, среди женщин других — словно лилия меж терновника!
Трями наших домів — із кедру, а наші бантини, — з кипарису.
[Она говорит] Мой возлюбленный, ты среди других — словно яблоня между лесными деревьями. [Она говорит женщинам] В тени моего возлюбленного сидеть для меня — наслажденье. Плоды его для меня сладость.
Він увів мене в бенкетний покій, і любов — стяг його надо мною.
Мой возлюбленный взял меня в дом вина, все его желания были — любовь ко мне.
Підсильте мене тістечками виноградними, яблуками мене одушевляйте, бо я з любови знемагаю.
Подкрепи изюмом меня, освежи меня яблоками, ибо я от любви изнемогаю.
Ліва рука його під головою в мене, а правою він мене обіймає.
У меня в изголовье левая рука возлюбленного, а правая меня обнимает.
Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами й ланями пільними, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.
Дочери Иерусалима, клянитесь мне дикими оленями и газелями, что не станете будить любовь и возбуждать её не будете, покуда не возжелается.
Уважно! Мій любий! Ось він іде, він стрибає по горах, по горбках скаче.
"[Она продолжает говорить] Я слышу голос возлюбленного. Вот он идёт, перепрыгивая через горы, перескакивая через холмы.
Мій любий — немов олениця або оленятко. Он він стоїть за нашою стіною, крізь вікна заглядає, крізь ґрати зазирає.
Мой возлюбленный — словно газель, или олень молодой. Взгляни на него, он стоит у нас за стеной, заглядывает через решётку в окно.
Заговорив мій любий і сказав до мене: «Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна!
Мой возлюбленный говорит: "Вставай, моя ненаглядная, пойдём со мною!
Глянь бо: зима минула, дощі прогули, прошуміли.
Смотри, уже прошла зима, дожди прошли и миновали.
Вже квіти на землі з'явились, пора пісень настала, і голос горлиці вже чути в краю нашім.
В полях зацвели цветы, пришло время пения. Слышишь! Горлицы возвратились.
Смоковниця бруньки вже виганяє, і виноград, у цвіту пахощі розливає. Устань, іди, моя люба! Ходи, моя прегарна!
Молодая смоква покрывает смоковницу, вдохни цветущий виноград. Встань, возлюбленная, прекрасная моя, давай уйдём!"
Моя голубко, у щілинах скелястих, у сховку стрімкої кручі! Дай глянути на твоє личко, дай голос твій почути! Бо голос твій солодкий, і личко твоє принадне.»
Голубка моя, прячущаяся на высокой скале под кровом утёса, позволь мне увидеть тебя, позволь мне услышать твой голос, ибо голос твой сладок и ты так прекрасна!
Спіймайте нам лисиць, лисиць маленьких, що виноградники нівечать, наші виноградники у цвіту.
[Она говорит Женщинам] Поймайте для нас лисиц, маленьких лисят, портящих виноградник, наш виноградник в цвету.
Мій любий — мій, а я його, — його, що пасе між лілеями.
Мой возлюбленный принадлежит мне, а я ему; он среди лилий пасётся,