Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
На моїм ліжку вночі шукала я того, кого серце моє любить. Шукала — не знайшла його.
Встану, обійду навколо місто. По вулицях та по майданах шукатиму я того, кого серце моє любить. Шукала — не знайшла я його.
Сторожа мене зустріла, що ходить круг міста. Чи бачили ви того, кого серце моє любить?
Ледве повз них пройшла я і знайшла того, кого любить моє серце. Схопила я його й не пустила, аж поки не ввела в дім матері моєї, у покій тієї, що мене зачала.
Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами та ланями пільними, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.
Хто то здіймається в пустині, неначе стовпи диму, в кіптяві мірри й кадила, всіх пахощів купецьких?
Ось Соломонові носилки; шістдесят витязів кругом них, з-між витязів Ізраїля добірних.
Усі вони спритно мечем орудують, вправні до бою. В кожного меч при боці задля нічних нападів.
Намет весільний собі спорудив цар із дерева ливанського.
Стовпи його спорудив він зі срібла, із золота — його склепіння, сидіння його із пурпуру, а всередині виложений він любов'ю — від дочок єрусалимських.
Вийдіть, дочки сіонські, й гляньте на царя у вінці, що ним вінчала його мати у день його заручин, у день утіхи його серця.
← (П. Пісень 2) | (П. Пісень 4) →