Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Я ввійшов у сад мій, о моя сестро-дружино, збирав мірру мою з моїм бальзамом, їв мою крижку з медом, пив моє вино з моїм молоком. Їжте, о друзі! Пийте, впивайтесь, мої любі!
Я ввійшов до мого саду, моя сестро, моя наречена, я зібрав мою смирну з моїми ароматами, я з’їв мій хліб з моїм медом, я випив моє вино з моїм молоком. Їжте, друзі, пийте і впивайтеся, брати!
Я сплю, та моє серце не засинає. Ось чую: стукає мій любий: «Відчини мені, о моя сестро, моя люба! Моя голубко, моя чиста! Бо голова у мене роси повна, кучері у мене — нічних капель.»
Я сплю, та моє серце чує. Голос мого коханого стукає у двері: Відкрий мені, моя сестро, моя подруга, моя голубка, моя досконала, бо моя голова покрита росою і моє волосся — краплями ночі!
Я скинула із себе мою одежу: як мені її надягнути? Помила собі ноги: як мені їх бруднити?
Я скинула свій верхній одяг, як його вдягатиму? Я помила свої ноги, як їх забрудню?
Мій любий просунув руку через дірку в дверях, і нутро здригнулось у мені.
Мій коханий простягнув свою руку крізь отвір, і моє нутро затріпотіло до нього.
Я встала відчинити любому моєму, із рук моїх закапотіла мірра, з пальців моїх текуча мірра на ручку при засуві.
Я встала, щоб відкрити моєму коханому, мої руки капали смирною, мої пальці — добірну смирну на ручки замка.
Я відчинила любому моєму, та любий мій уже відвернувся, пішов далі, дух у мені захопило, як він заговорив був. Шукала я його, та не знайшла вже; я кликала його, та він не обізвавсь до мене.
Я відкрила моєму коханому, та мій коханий пішов! Моя душа вийшла, коли він говорив, я його шукала, та його не знайшла, я закликала до нього, та він мене не почув.
Знайшла мене сторожа, що круг міста ходить. Вона мене побила, поранила. Здерли з мене плащ мій тії, що доглядають мури.
Мене спіткали вартові, які обходили місто, мене побили, мене поранили, вартові мурів забрали в мене мою накидку.
Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, як знайдете мого любого, то що звістите йому? Що я з любови знемагаю!
Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, якщо знайдете мого коханого, що йому сповістите? Що я зранена любов’ю.
Чим любий твій над любими, найкраща між жінками? Чим любий твій над любими, що нас так заклинаєш?
Чим твій коханий інший від коханого, красуне між жінками, чим твій коханий інший від коханого, що ти нас так благала?
Мій любий білий та рум'яний, його з десяти тисяч розпізнати.
Мій коханий — білий і рудий, вибраний з-поміж десятьох тисяч.
Голова у нього з золота, із щирого; кучері у нього закручені, чорні, мов ворон.
Його голова — золота і чисте золото, його волосся — кучеряве, чорне, наче в крука,
Очі його мов голубки край водяних потоків, що, викупавшись у молоці, на березі сідають.
його очі, як у голуба при водяних ставках, вимиті в молоці, які сидять біля водяних ставків,
Щоки його, немов пахуча грядка, неначе квітники рослин запахущих. Уста його — лілеї, що крапають міррою дорогоцінною.
його щоки, наче посудини з ароматами, що видають запашність, його губи — лілеї, що капають добірну смирну,
Руки його — золоті вальці, оздоблені таршіськими самоцвітами. Груди його — брили слонокости, сафірами вони вкриті.
його руки — карбовані, золоті, повні, тарсійські, його живіт — слонова таблиця на камені сапфіра,
Ноги його — стовпи алябастрові, поставлені на щирозлотних основах. Вигляд його, немов Ливану, він пишний — мов оті кедри.
його ноги — мармурові стовпи, закріплені на золотих основах, його вигляд, як Лівану, вибраний, як кедри,