Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (П. Пісень 5) | (П. Пісень 7) →

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

  • Куди пішов твій любий, найкраща між жінками? Куди звернув твій любий, щоб нам з тобою та його шукати?
  • „Куди твій коха́ний пішов, о найвродливі́ша з жінок? Куди спрямува́в твій коха́ний? Бо ми пошукаємо його із тобою“.
  • Мій любий зійшов у сад свій до грядок пахучих пасти в садах отару та лілеї рвати.
  • „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї.
  • Я — мого любого й мій любий — мій, він, що пасе отам поміж лілеями.
  • Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“
  • Гарна ти моя люба, наче Тірца, немов Єрусалим, принадна, грізна, немов загони з прапорами.
  • „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми!
  • Відверни від мене твої очі, бо вони мене чарують. Волосся твоє мов козяче стадо, що сходить із Гілеад-гір.
  • Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду!
  • Зуби твої, немов овець отара, що з купелі виходить. Кожний із них має свою пару, ані одному її не бракує.
  • Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної!
  • Немов розрізане надвоє яблуко-граната, твої скроні за твоїм покривалом.
  • Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!
  • Шістдесят цариць і вісімдесят наложниць було, а дівчат без ліку, —
  • Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, —
  • одна ж єдина моя голубка, моя досконала, єдина у матері своєї, улюблена тієї, що її вродила. Побачили її дівчата й величають, цариці й наложниці і тії її вихваляють:
  • та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її:
  • «Хто це, що наче рання зоря, сходить, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце, страшна, мов військові загони з прапорцями?»
  • Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“
  • В горіховий садок зійшов я, щоб подивитись на зелень у долині, щоб подивитись, чи виноград броститься, чи цвітуть яблуні ґранатові.
  • „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?
  • І сам не знаю, (як то сталось): моя любов посадила мене на колісницю князя мого народу.
  • І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.

  • ← (П. Пісень 5) | (П. Пісень 7) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025