Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
І того дня в землі Юдейській буде співатися ця пісня: «Є у нас міцне місто; мури й вали він нам дав, щоб нас захищати.
В той день буде в землї Юдиній ся пісня сьпіватись: Місто кріпке в нас; він спасеннє дав нам замість мурів і валів.
Відчиніть ворота! Нехай увійде народ праведний, що любить правду,
Відчиняйте ворота, нехай ввійде народ праведний, що любить правду.
що твердий духом, зберігає глибокий мир і на тебе вповає!
Твердого духом хорониш ти в повному впокої, за те, що він на тебе вповає.
На Господа покладайтесь повіки, бо Господь — скеля вічна,
Вповайте ж на Господа повіки, бо Господь Бог — се твердиня вічна.
бо він принизив тих, що жили на узвишшях, — високе місто; скинув його, скинув його на землю, жбурнув у порох:
Він поскидав тих, що згорда високо неслися, — той високий город; скинув його, поверг його, скинув у порох.
Дорога праведного проста. Ти, справедливий, вирівнюєш путь праведному.
Путь праведного рівна; ти вирівнуєш стежку праведному.
На стежці присудів твоїх ми, Господи, тебе чекали; до твого імени, до споминання тебе змагає душа наша.
(стоячи) На стежцї судів твоїх, Господи, ми вповали на тебе; до твого імени й памяті про тебе змагала душа наша.
Душа моя вночі тебе прагне, мій дух шукає тебе ревно, бо коли присуди твої сходять на землю, мешканці світу справедливости вчаться.
Душею моєю взлїтав я поночі до тебе, й духом у внутрі моєму буду шукати тебе з досьвітнього ранку; коли бо присуди твої дїються на землї, тодї живущі на сьвітї навчаються справедливостї.
Як змилуватися над грішним, він правоти не навчиться; в країні правди чинить кривду і не вважає на Господню велич.
Як безбожний буде помилуваний, — не навчиться справедливостї; він коїти ме лихо в землї праведних, та й не буде оглядатись на Господню велич.
Твоя рука, о Господи, піднята, та вони її не бачать. Нехай же, засоромлені, побачать твою ревність супроти народу твого! Вогонь, призначений для твоїх ворогів, пожере їх!
Господи! ти знімав правицю твою високо, та вони не бачили її; нехай же побачать і засоромляться ненавидники люду твого; огонь твій нехай пожере ворогів твоїх.
О Господи! Ти нам мир даруєш, бож усі діла наші — ти їх чинив нам.
Господи! ти даруєш мир; бо ж усї справи наші ти нам устроюєш.
Господи, Боже наш! Інші владики — не ти! Над нами панували, та ми лише тебе — ім'я твоє — шануєм.
Господи, Боже наш! над нами крім тебе панували володарі другі; та ми задля тебе одного імя твоє шануєм.
Мертві не оживуть уже більше, тіні вже більш не встануть, бо ти їх покарав і знищив, їхню пам'ять знищив цілковито.
Мертві вже не ожиють; велетнї не встануть, бо ти навідався й вигубив їх, та затратив всю память про них.
Колись намножив єси люд, Господи, намножив, прославився, поширив усі границі краю.
Ти намножив люд, Господи, велико намножив; ти прославив себе, розширив гряницї землї.
О Господи, у скруті ми тебе шукали, від гніту ми кричали, бо твоя кара на нас упала.
Господи! він же тілько в нуждї шукав тебе; виливав тихі молитви, коли кари твої спадали на його.
Немов вагітна, коли настане час родити, в'ється, кричить у болях — отак були й ми перед тобою.
Мов та вагітна, як прийде час їй родити, мучиться, кричить у болях, оттак бували й ми перед тобою.
І ми були зачали, були в муках, але родили хібащо вітер. Ми не дали землі спасіння, і не народжуються більше мешканці на світі.
І ми бували вагітні, мучились, — та родили хиба вітер; спасення-добра не приспорили землї, й невірні осадники землї не попадали.
Та твої мерці оживуть, їхні трупи встануть. Просніться, веселіться, ви, що лежите в поросі, бо роса в тебе — роса світла, і земля поверне назад тіні!
Та мерцї твої ожиють, устануть мертві тїла! Оживайте ж, веселїтесь, що в порох лягли; бо роса в тебе, — роса, що живить травицю, й земля викине померших.
Іди, народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде!
Ійди ж, народе мій, ввійди в свої хатини; зачини за собою двері, сховайся на часинку, докіль гнїв перейде;
Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих.»
Ось бо, Господь вийде з пробутку свого покарати земнородних за їх беззаконство; й земля видасть із себе кров, що повсисала; не таїти ме вже своїх убитих.