Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Ой горе дітям бунтівливим, — слово Господнє, — що плекають задуми, та й не від мене, що входять у союз, та не в моїм дусі, що гріхи на гріхи громадять,
Горе синам неслухняним, — говорить Господь, тим, що задумують задуми без мене, — що ввіходять у вмови, менї супротивні, та гріхи на гріхи громадять:
що йдуть у дорогу в Єгипет, моїх уст не спитавшись, щоб шукати охорони в силі фараона, щоб захиститися в тіні Єгипту!
Не спитавшись у мене, ійдуть вони в Египет, щоб шукати підмоги в силї Фараоновій та захистити себе в тїнї Египту.
Охорона фараона вийде вам на сором, і захист у тіні Єгипту вам на ганьбу.
Але сила Фараонова вийде вам на сором, і захист у тїнї в Египтї — на безчесть.
Бо князі його прибули в Цоан, посли його дійшли аж до Ханесу.
Князї твої прийдуть у Зоан-город, а посли твої зійдуть аж до Ханесу;
Та всі вони засоромляться з-за люду, що буде не на користь. Не буде їм від нього ні підмоги, ані користи, хіба тільки сором, ганьба.
Та всї вони застидаються задля того народу, що їм без пожитку; не буде од него нї підмоги, нї хісна, — хиба тілько стид і сором.
Пророцтво про звірів у Негеві: — Через країну суму та смутку й ревучих левів, гадів та летючих зміїв вони привозять на ослячих хребтах свої багатства та на горбах верблюжих свої скарби народові, який їм допомогти не може.
Ось вам смутне пророцтво про ту скотину, що мандрує в землю полуденню, через країну нужди й тїснечі, де леви та левицї, гаспиди та летючі змиї; перевозять на хребтах ослячих свої добутки, й на верблюджих горбах — надбаннє своє до народу, що їм нема з його вжитку:
Бо допомога Єгипту — річ марна й нікчемна. Тому я його називаю: Рагав недбалий.
Бо Египецька поміч — річ марна й даремна; тим то й накликав я: сила їх — сидїти тихо.
Іди ж і напиши це перед ними на таблиці, запиши це в книгу на майбутнє, щоб було свідоцтво вічне!
Ійди ж, напиши се їм на таблицї, запиши в книгу, щоб воно в їх перед віччу, поки сьвіт сьвітом, стояло.
Бо це люд бунтівливий, діти брехливі, діти, які не хочуть слухати Господнього закону,
Бо се люд упрямий, дїти віроломні, що не хочуть слухати Божого закону,
що видючим кажуть: «Геть з видінням!», а пророкам: «Не пророкуйте ви нам правди, а кажіть нам лестощі, віщуйте злуду!
Що видющим ось як говорять: "Нїчого не бачте!" а пророкам: "Не прорікайте нам правду, говоріте, що нам любе, віщуйте, що миле:
Зійдіть з дороги, зверніть із стежки, усуньте з-перед нас Святого Ізраїлевого!»
Зійдїте з дороги, відвернїться від правої путї; відсуньте нам із перед очей Сьвятого Ізрайлевого!"
Тим то говорить Святий Ізраїля: «Через те, що відкидаєте це слово й покладаєтесь на хитрощі та лукавство і в них шукаєте опори,
Тим то Сьвятий ув Ізраїлї ось як говорить: Що ви слово спасенне моє відкидаєте, а вповаєте на оману й неправду, та в тому шукаєте опори, —
буде вам цей злочин, мов щілина перед розвалом, що виявилась у високім мурі, який умить відразу розвалиться.
То беззаконство се буде вам, мов щілина перед розпадом, що показалась у мурі високім, — грухне він нагло, в хвилинї.
І він його розіб'є, мов гончарський посуд, який б'ють нещадно, так що серед його кавалків і черепочка не знайдеться, щоб узяти вогню з вогнища або води з копанки зачерпнути.»
І він розвалить його, як розбивають глиняний горщик, розбиваючи його безпощадно, так що між куснями з його не найдеться нї черепка, щоб із припечка взяти углика, або з криницї води зачерпнути.
Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїля: «В наверненні й спокої ви спасетеся; у тиші та в довір'ї — ваша сила. Але ви не хотіли.
Так бо говорить Господь Бог, Сьвятий Ізрайлїв: Сидячи тихо на місцї, були б ви спаслися; бо в тихостї і надїї вся ваша потуга; та ви не хотїли,
Ви казали: Ні! На конях ми втечемо! — тому й будете втікати. Полетимо верхи на бистрих! — тому на бистрих за вами гнатися будуть.
А мовляли: "Нї, ми на конях утечемо", — за те ж і втечете; "ми на бистрих побіжимо", — за те ж і бистрі будуть вас здогоняти!
Тисяча втече на погрозу тільки одного, а на погрозу п'ятьох ви так розбіжитеся, що ваш останок буде, мов щогла на вершині гори, мов на горбі знамено.»
Зо страху перед одним втїкати ме в вас тисяча, а зо страху перед пятьма так розбігнетесь, що останок із вас буде, наче віха на верху гори, мов знак на горбі.
Тому Господь чекає, щоб вам учинити ласку; тому встає, щоб змилосердитись над вами. Бо Господь — Бог справедливий: щасливі всі, що надіються на нього.
Та Господь жде ще, щоб вам ласку явити, здержуєсь, щоб вас пожалувати; бо Господь — се Бог правди; блажен, хто вповає на його.
Так, народе сіонський, що живеш в Єрусалимі, ти вже не плакатимеш більше. Він напевно змилується над тобою, коли почує твій крик; він, ледве почує, вислухає тебе.
На Сионї люд жити ме знов, знов у Ерусалимі; й не будеш гірко плакати, — він змилосердиться на голос плачу твого, й скоро його почує, — дасть відповідь тобі.
Бо хоч Господь дає вам скупо хліба й мало води, та все ж таки Вчитель твій не буде ховатись, і очі твої Вчителя побачать.
І дасть вам Господь хлїб у горю, й воду в нуждї; і вчителї твої небудуть ховатись та й очі твої будуть бачити вчителїв твоїх;
І вуха твої почують слова позад тебе: «Ось дорога, ідіть нею!» — коли ви зійдете праворуч а чи ліворуч.
І уші твої все будуть чути впомин їх позад тебе: Ось дорога, простуй нею! як би ви схибили вправо, чи схибили в лїво;
Тобі остогидне срібло, що покриває твої кумири, і золото, що одягає твоїх виливанців. Ти їх повикидаєш як погань: «Геть звідси!» — до них скажеш.
Тодї будуть ідоли в поволоцї срібній, та боввани в поволоцї золотій, — гидотою вам; ти повикидаєш їх, як погань, і казати меш: геть звідсї;
І він дасть дощ на твій посів, що ним засієш поле; і хліб, що вродить нива, буде тучний і ситний; і худоба твоя буде того дня пастися по широких пасовиськах.
І дасть він дощ на насїннє твоє, що ним поле засїєш, і вроджай буде в тебе по нивах і тучен і сочен, а твій скот буде пастись тодї по широких лугах.
Воли й осли, що обробляють землю, їстимуть солону пашу, провіяну лопатою та віялкою.
А воли та осли, що порають поле, їсти муть посолену пашу, очищену, та перевіяну лопатою.
І на кожній горі високій і на кожнім пагорбі вивищенім будуть річки та вод потоки за дня великої різні, коли падатимуть башти.
І на всякій високій горі й на горбі високім забурчать бурчаки та потоки води в день великого побою, як упадуть башти.
І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше, — як світло сімох днів, — того дня, коли Господь перев'яже рани свого народу та вигоїть синці, йому завдані.
І тодї засьвітить місяць сьвітлом сонця, а сьвітло соняшне буде всемеро яснїйше, як сьвітло сїмох днїв, — того часу, як Господь рани свойму люду перевяже, та погоіть синцї, йому завдані.
Ось ім'я Господнє приходить здалека, палає гнів його, і тяжка його хмара. Уста в нього сповнені обурення, язик його, немов вогонь палючий.
Ось іде, наче з далечезного краю, імя Господнє, горить гнїв у його, поломє страшно палає; уста його повні досади, язик його, мов огонь палючий;
Подих його, немов потік розлитий, що сягає шиї, щоб просіяти народи через сито згуби і щоб на щелепи поган накласти гнузду блуду.
Подих його — мов потопний потік, що до шиї сягає, щоб витратити невірних до нащаду; й буде в челюстях невірних узда, що веде ув облуд.
І ваша пісня залунає, як у ночі, коли святкують свято, і радість серця вашого буде, як радість того, хто під сопілку йде на Господню гору, до Скелі Ізраїля.
Ви ж співати мете піснї, як уночі перед сьвятами сьвятими, а на серцї буде весело, як у того, що серед сопілок ійде на гору Господню, до твердинї Ізрайлевої.
І Господь дасть почути голос свій величний і явить свою грізну руку в палкому гніві й у полум'ї вогню, що пожирає, в бурі, у зливі і в кам'янім граді.
І загрімить Господь гласом величним, і явить важку руку свою в гнїву й поломї пожераючого огню; в бурі й повіддї та камінному грядї.
Бо від голосу Господнього Ашшур стрепенеться; він його києм поб'є.
Бо від голосу Господнього Ассур стрепенеться, жезлом ударений.
Кожен удар караючою палицею, що Господь на нього спустить, буде під звуки гарф і бубнів, і він на них піде війною.
І при кожному ударі палицею, що йому призначена, та що її Господь на його спустить, дзвонити муть бубни й цитрі, й опустошить його безпощадною війною.
Бо вже давно Тофет готовий, призначений він і цареві: яма глибока й широка, вогню і дров у ній багато. Подув Господній її підпалить, наче сірчаний потік.
Наготовлено бо вже давно Тофет також і самому цареві, — а глибокий він і широкий; в кострі його багато огню й дров; подих Господнїй підпалить його потоком сїрки.