Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Горе тобі, спустошнику, якого не спустошено! Зраднику, з яким по-зрадницькому не повелися! Коли скінчиш пустошити, то й тебе спустошать, і коли втомишся зраджувати, то й тебе зраджувати будуть.
Горе тобі, пустошнику, що його не пустошено, (горе тобі) грабіжнику, що його не рабували! Бо, як скінчиш пустошити, то й тебе спустошать; а як скінчиш рабувати, то й тебе зрабують.
Господи, помилуй нас! Ми на тебе уповаємо. Будь нам раменом щоранку, нашим рятунком у час скрути!
Господи, помилуй нас: на тебе вповаєм; будь нам правицею з раннього ранку, й нашим рятунком у нуждї!
Коли твій голос грізно лунає, народи втікають; коли встаєш, погани йдуть урозтіч.
Перед грозою голосу твого повтїкають народи; коли ти встанеш, розсїються невірні,
І збирають вашу здобич, як сарана збирає; кидаються, як гусінь, на неї.
І будуть збірати добичу по вас, як гусїнниця збірає, кинуться на все, як сарана кидаєсь.
Вознесений Господь, бо він живе високо; він сповнює Сіон справедливістю та правом.
Високий Господь, що живе на висотах; він сповнить Сион судом і справедливостю.
Часів твоїх безпечність буде багатством, що спасає; мудрість, знання й страх Господній буде його скарбом.
І настануть про тебе часи безпечні, богацтво спасення, мудростї й знання, а страх Господень буде скарбом твоїм.
Ось мужні їхні кричать назовні, а посли миру гірко плачуть.
Ось, потужні їх кричать на улицях, а посли примирні гірко плачуть.
Дороги опустіли, немає подорожніх. Він зламав умову, зневажив свідків; люди — ніщо у нього.
Стало пусто на дорогах, нема подорожних; поламав він умову, повалив місто — нїщо люде в його.
Земля сумує, мліє; Ливан, засоромлений, в'яне; Шарон став, як пустиня; Башан, Кармель гублять листя.
Земля сумує, млїє; Ливан у стидї, завмірає; Сарон став, як пустиня, а Базан з Кармелем і листє втеряли.
Тепер я встану, каже Господь; тепер я піднімусь, тепер я підведусь угору.
Отже я тепер устану, говорить Господь, тепер піднімусь, здіймусь у гору.
Завагітніли ви сіном — породите солому; мій подих то вогонь, що пожере вас.
Вагонїєте від сїна, — вродите солому; подих ваш — огонь, він же й пожере вас.
Народи будуть, як вапно горюче, немов кущі тернові порубані, що їх на вогні палять.
І тодї будуть погане, як горюща вапна, як порубана тернина, згорять ув огні.
Слухайте ви, далекі, що я чиню, і ви, близькі, спізнайте мою силу!
Слухайте, далекі, що я задумав вчинити, та й ви, близькі, пізнайте силу мою.
Злякалися грішники на Сіоні, страх огорнув безбожних. Хто з нас буде спроможний жити коло вогню, що пожирає? Хто з нас буде спроможний жити біля полум'я вічного?
Затремтять грішники на Сионї; переляк огорне безбожних: хто ж зміж нас зможе жити коло огню, що все пожерає, хто з нас видержить коло вічного поломя?
Той, хто по правді ходить і говорить прямодушно; хто цурається наживи із здирства; хто й руками не торкається підкупу; хто вуха затикає на слова криваві; хто заплющує очі, щоб не дивитися на лихо, —
А вже ж тілько той, хто ходить в справедливостї й говорить правду; хто цурається наживи з грабежі; хто вдержує руки від підкупу, хто на задуми кріваві уші затикає, й закриває свої очі, щоб зла й не бачити,
він на вишинах буде жити; скелі укріплені будуть його захистом; хліба йому настачиться, води в нього не забракне.
Такий жити ме, мов на висотах, мов за неприступними скелями схорониться; хлїб його йому подасться, й вода не зсякне в його.
Царя в його красі побачать твої очі; узрять розлогу землю.
Очі твої побачать Царя в славі його, увидять землю далеку;
Серце твоє про жах згадає: де той, мовляв, що рахував? Де той, що важив? Де той, що лічив башти?
Серце твоє буде тілько згадувати про страшне минуле: де той, що лїчив данину? де той, що робив перепись? де той, що розглядував башти?
Ти не побачиш більше зухвалого люду, люду глухої мови, що її годі зрозуміти, з язиком лепетливим, незбагненним.
Не побачиш більше люду жорстокого з глухою недослухною мовою, з язиком чудовищним, невторопним.
Глянь на Сіон, місто наших святих! Очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, намет непорушний; кілки його не будуть вирвані повіки, ніяка з його поворозок не порветься.
Подивися на Сиона, — се місто сьвяточних зборів наших, а очі твої побачать Ерусалим, пробуток мирний, незрушимий намет; стовпи його нїколи нїхто не вирве, й нї одна поворозка не пірветься.
Бо там Господь для нас величний, — замість рік, струмків широких, де не ввійде ніякий весловий човен, ані пишний корабель не пройде.
Там Господь великий у нас витає, замість рік та перекопів широких; туди не ввійде нїяке веслове судно, анї корабель не перейде.
Бо Господь — суддя наш; Господь — наш законодавець; Господь — цар наш; він спасе нас.
Бо Господь — суддя нам, Господь — законодавець нам, Господь царь наш; він спасе нас.
Линви твої послабли, щогол не тримають більше, не розпинають стягу. Тоді настане велике паювання лупу; навіть кульгаві будуть грабувати.
Твої ж (Ассуре) линви послабли, не вдержать щогли, не натягують вітрила. А тодї настане велике паюваннє здобичі, навіть калїки будуть жакувати.