Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Ісаї 35) | (Ісаї 37) →

Переклад Хоменка

Cовременный перевод WBTC

  • Чотирнадцятого року царювання Єзекії асирійський цар Санхериб вирушив на всі укріплені міста Юдеї й здобув їх.
  • Царь Ассирии Сеннахирим пошёл войной против городов Иудеи на четырнадцатом году царствования иудейского царя Езекии и покорил те города.
  • З Лахішу цар асирійський послав у Єрусалим до царя Єзекії равшака з потужним військом, що отаборився коло водогону з верхнього ставу, на шляху, що йде через поле шаповала.
  • Сеннахирим послал против городов Иерусалима своего военачальника. Выйдя из Лахиса, тот повёл свою сильную армию против царя Иезекии в Иерусалим, мимо поля, где отбеливают полотно, по дороге, которая шла вдоль акведука, ведшего к верхнему пруду.
  • Вийшли до нього Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар.
  • И трое из Иерусалима вышли для переговоров с военачальником, это были управитель дворца Елиаким, сын Хелкия, Севна, царский секретарь, и писец Иоах, сын Асафа.
  • І каже до них равшак: «Скажіть Єзекії: — Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за певність, на яку ти так покладаєшся?
  • И сказал им военачальник: "Передайте царю Иезекии, что так говорит великий царь, царь Ассирии: На чью это помощь вы надеетесь? Если вы верите в мудрость планов ваших сражений, то всё это тщетно.
  • Гадаєш, що самі порожні слова важать на війні стільки, як розумна рада й сила? На кого, отже, покладаєшся, що збунтувався єси проти мене?
  • Это лишь пустые слова.
  • Ось ти покладаєшся на опору, на оту зламану тростину, на Єгипет, що тому, хто обіпреться на нього, пройде крізь руку та її проколе. Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, що покладаються на нього.
  • Я спрашиваю вас: в чью помощь вы верите? Вы надеетесь на Египет, эту сломанную палку. Если вы на неё обопрётесь, она только поранит вам руку. Вы не можете полагаться на помощь фараона, царя Египта.
  • Коли ж ти мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, Бога нашого, — то чи ж це не той самий, що йому Єзекія позносив узвишшя й жертовники, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед оцим жертовником, мовляв, маєте поклонятися!
  • Но, может быть, вы скажете: "Мы верим в помощь Господа, Бога нашего". Тогда я отвечу: "Разве это не Его алтари и высоты приказал Езекия разрушить? Разве не правда, что Езекия сказал народу Иудеи и Иерусалима, что они должны поклоняться только перед одним алтарём, тем, который в Иерусалиме?"
  • Бийся, отже, об заклад, як ласка, з моїм паном, царем асирійським: я дам тобі 2000 коней! Тільки ж чи здобудешся на стількох їздців до них?
  • Если вы всё ещё думаете сражаться, то выслушайте, какие условия предлагает мой повелитель, царь Ассирии. Я дам вам две тысячи коней, если вы найдёте такое же количество всадников.
  • Як, отже, ти примусиш відступити хоча б одного з найменших рабів мого володаря? Але ти покладаєшся на Єгипет заради його колісниць та його комонних.
  • Но если вы не можете победить и одного из моих рабов-военачальников, то как же вы можете продолжать полагаться на египетских коней и их колесницы?
  • Хіба ж оце я тепер без Господньої волі вирушив проти цієї землі, щоб її спустошити? Господь сказав мені: Рушай проти цієї землі та зруйнуй її!»
  • Не забывайте и о том, что Господь был со мной, когда я воевал против этой страны, Господь был со мной, когда я разрушал города. Господь сказал мне: "Иди в эту страну и уничтожь её".
  • Тоді Еліяким, Шевна та Йоах сказали равшакові: «Говори, будь ласка, з твоїми слугами по-арамійському, бо ми розуміємо! Не говори з нами по-юдейському в слух людей, що на мурі!»
  • Трое из Иерусалима, Елиаким, Севна и Иоах, сказали: "Говори с нами по-арамейски, не говори на нашем иудейском языке. Если ты будешь говорить по-иудейски, люди на городских стенах могут понять твои слова".
  • Равшак же відказав: «Хіба мій володар послав мене до твого владики та до тебе, щоб ці слова сказати? Невже ж він не послав мене до людей, що сидять на мурі, щоб укупі з вами їли власний послід і власну сечу з вами пили?»
  • Но военачальник ответил: "Мой повелитель послал меня не для того, чтобы я говорил это только вам и вашему повелителю. Мой повелитель послал меня сказать это и людям, сидящим на городских стенах, у которых не будет ни питья, ни еды, они будут есть собственные испражнения и пить свою мочу".
  • Тут виступив равшак і закричав на все горло по-юдейському: «Слухайте слова великого царя, царя асирійського!
  • И встал тогда военачальник и громко сказал по-иудейски:
  • Так говорить цар: — Нехай Єзекія вас не зводить, бо він вас не зможе врятувати!
  • "Слушайте слова великого царя, царя Ассирии: Не позволяйте Езекии вас обманывать, он не способен вас защитить.
  • І нехай Єзекія вас не підбиває надією на Господа, кажучи: Господь напевно нас вирятує: не буде це місто видане на поталу цареві асирійському!
  • Не верьте, когда Езекия говорит: "Верьте в Бога, Господь нас спасёт и не позволит царю Ассирии победить город".
  • Не слухайте Єзекії! Так бо говорить цар асирійський: — Учиніть зо мною мир і вийдіть до мене! Кожен з вас їстиме зо свого винограду й зо своєї смоківниці та питиме воду з своєї копанки,
  • Не слушайте его, слушайте царя Ассирии, который говорит: "Мы должны заключить договор, вы, люди, должны выйти ко мне из города, и тогда каждый сможет свободно идти домой, есть виноград со своего виноградника, смокву со своей смоковницы и пить воду из своего колодца.
  • аж поки я прийду і візьму вас у землю таку, як ваша, в землю пшениці та вина, землю хліба й виноградників.
  • Пока я не приду и не заберу вас в страну такую же, как ваша, где у вас будет зерно и вино, хлеб и виноградники".
  • Нехай же вас не баламутить Єзекія, кажучи: Господь вирятує нас! Хіба ж боги народів урятували кожен свою землю з руки царя асирійського?
  • Не позволяйте Езекии вас обманывать, говоря "Господь вас спасёт". Я спрашиваю вас, разве боги других народов спасли их от могущества Асссирии? Нет, мы каждого из них победили.
  • Де боги Хамату та Арфаду? Де боги Сефарваїму? Хіба вони вирятували Самарію з моєї руки?
  • Где боги Емафа и Арпада? Они побеждены. Где боги Сепарваима? Побеждены. И разве боги Самарии спасли людей от силы моей? Нет.
  • Котрий з-поміж усіх богів цих земель вирятував свою землю з моєї руки, — то щоб Господь ото мав спасти Єрусалим з моєї руки?»
  • Назови мне имя одного из богов этих народов, которые спаслись от меня. Я всех их победил, и Господь не спасёт от меня Иерусалим".
  • Мовчали ті й не відповідали йому ані слова, бо такий був наказ царський: «Не відповідайте йому!»
  • Но жители Иерусалима молчали и не отвечали ему (Езекия приказал людям не отвечать).
  • І прийшли Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар, у роздертих одежах до Єзекії та й оповіли йому слова равшака.
  • Тогда Елиаким, управитель дворца, сын Хелкия, царский секретарь Севна и писец Иоах, сын Асафа, разорвали на себе одежды в знак глубокой печали, пошли к Езекии и рассказали ему обо всём.

  • ← (Ісаї 35) | (Ісаї 37) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025