Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Коли почув про те цар Єзекія, роздер на собі шати, покрився вереттям і пішов у дім Господній.
І сталося, коли цар Езекія почув це, він роздер одяг, обв’язався мішковиною і прийшов до Господнього дому.
Еліякима ж, що доглядав палац, та Шевну, секретаря, вкупі зо старшими священиками, покритими вереттям, послав до пророка Ісаї, сина Амоса.
І він послав економа Еліякіма, писаря Сомну та старців-священиків, одягнених у мішковину, до пророка Ісаї, сина Амоса,
І ті промовили до нього: «Так говорить Єзекія: — Цей день — день смутку, кари і наруги. Дитятка бо дійшли до самого краю материнської утроби, але нема снаги вродити.
і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Сьогоднішній день — день смутку, ганьби, звинувачення і гніву, бо напали болі на ту, яка народжує, та не має сили народити.
Якби ж то Господь, твій Бог, почув слова равшака, що його послав володар його, цар асирійський, зневажати живого Бога, і якби ж то Господь, твій Бог, покарав за слова, що чув! Тож вознеси молитву за тих, що ще зосталися!»
Нехай твій Господь Бог вислухає слова Рапсака, які послав цар ассирійців, щоб ганьбити живого Бога, ганьбити словами, які почув твій Господь Бог! І помолися до твого Господа Бога про тих, хто залишився.
сказав їм Ісая: «Промовте до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, що чув єси, що ними зневажили мене раби царя асирійського!
а Ісая їм сказав: Так скажете вашому володареві: Так говорить Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими мене принизили посли ассирійських царів.
Ось я нашлю на нього дух, і він почує певну вістку й повернеться у свою землю, і я уб'ю його мечем у його ж землі.»
Ось Я нашлю на нього духа, і, почувши вістку, він повернеться до своєї країни і поляже від меча у своїй землі.
Повернувся равшак і знайшов царя асирійського, що воював проти Лівни, він бо був почув, що цар відступив від Лахішу.
І Рапсак повернувся, і застав царя, який тримав у облозі Ломну. Та цар ассирійців почув, що
Як же цей почув про Тірхаку, царя етіопського, і йому сказали: «Ось він вирушив, щоб ударити на тебе» — послав удруге послів до Єзекії сказати:
вийшов Трак, цар ефіопів, воювати з ним. І, почувши, повернувся і послав вісників до Езекії, кажучи:
«Ви промовите так до Єзекії, царя юдейського: — Нехай тебе не ошукує Бог твій, що на нього покладаєшся, кажучи: Єрусалим не буде виданий цареві асирійському у руки!
Так скажете Езекії, цареві Юдеї: Хай не обманює тебе твій Бог, на Якого ти понадіявся, запевняючи: Єрусалим не буде виданий у руки царя ассирійців!
Ти чував єси сам, що царі асирійські зробили з землями, як вони їх чисто зруйнували. А ти б то врятувався?
Хіба ти не чув, що зробили ассирійські царі, як вони вигубили всю землю?
Хіба ж боги народів, яких мої батьки зруйнували, вирятували їх, як от: Гозан, Харан та Рецеф, і синів Едену, що в Телассарі?
Хіба боги народів визволили тих, кого вигубили мої батьки? А Ґозан, Харран і Фафес, які є в країні Телсада?
Де цар Хамату, цар Араду і цар міста Сефарваїма, Ени та Івви?»
Де є царі Емата та Арфада і міста Сепфаріма, Анаґа, Уґава?
Узяв Єзекія письмо з рук послів, прочитав його й пішов у храм Господній та й розгорнув його перед Господом.
І Езекія взяв сувій від посланців і розгорнув його перед Господом,
«Господи сил, Боже Ізраїля, що возсідаєш на херувимах! Ти єси Бог, ти один над усіма царствами земними. Ти сотворив небо й землю.
Господи Саваоте, Боже Ізраїля, Який сидиш на херувимах, Ти єдиний Бог кожного царства світу, Ти створив небо і землю.
Прихили, Господи, вухо твоє і вислухай! Відкрий, Господи, очі твої і поглянь! Почуй усі слова Санхериба, що він послав на зневагу живого Бога!
Вислухай, Господи, поглянь, Господи, і подивися на слова, які послав Сеннахирім, щоби зневажити живого Бога!
Воно бо й справді, Господи, царі асирійські спустошили всі народи та їхні землі
Адже насправді ассирійські царі спустошили весь світ і їхні землі,
ще й кинули у вогонь їхніх богів. Та то й не боги, а діло рук людських, дерево й камінь; тому вони їх і знищили.
і кинули їхніх божків у вогонь, бо вони не були богами, але ділами людських рук — дерево і камінь, і їх знищили.
Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас із його руки, щоб усі царства землі зрозуміли, що, ти еси Господь, ти єдиний!»
Ти ж, Господи, Боже наш, спаси нас з їхньої руки, щоб кожне царство землі пізнало, що Ти — єдиний Бог!
Тоді Ісая, син Амоса, послав до Єзекії сказати: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: — Тоді, як ти молився до мене супроти Санхериба, царя асирійського,
І до Езекії був посланий Ісая, син Амоса, і він сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Сеннахиріма, царя ассирійців!
ось слово, що про нього виповів Господь: Гордує тобою, глузує з тебе дівиця, дочка Сіону; хитає головою позад тебе дочка Єрусалиму.
Ось слово, яке про нього сказав Бог: Він опоганив тебе і висміяв тебе, дівчино, Сіонська дочко, над тобою покивав головою, Єрусалимська дочко!
Кого ти поругав, зневажив, на кого підняв голос і глянув гордими очима? На Святого Ізраїлевого!
Кого ти зневажив і розгнівив? Чи на кого ти підвищив свій голос? І ти не підняв вверх твоїх очей — на Святого Ізраїля!
Через твоїх рабів ти зневажив Господа. Ти сказав: — Безліччю моїх колісниць я на вершину гір знявся, на найкрутішу кряж Ливану. Я порубав його найвищі кедри, його найдобірніші кипариси. Я досягнув крайньої його верховини, найгустішого його саду.
Адже через посланців ти зневажив Господа, бо ти сказав: Я вийшов на висоту гір безліччю колісниць і аж до кінців Лівану, і зрізав висоту свого кедра та красу кипариса, і я ввійшов до висоти границі лісу,
Копав і пив я чужі води, я висушив стопами моїх ніг усі ріки Єгипту.
і я поставив греблю і висушив води та все згромадження вод!
Чи ти ж не чув, що я зробив це здавна? За днів днедавніх я постановив це, а тепер здійснюю. Тому й зруйновано укріплені міста в купи румовищ.
Хіба ти не почув цього віддавна, — те, що Я зробив? Від древніх днів Я заповів, а тепер наказав спустошити народи у твердинях і тих, які живуть в укріплених містах.
Їхні мешканці безсилі, злякалися, засоромились і стали, мов трава на полі, немов зелене билля, мов зелень на дахах та луках, коли потягне східній вітер.
Я зробив руки слабкими, і вони посохли, — стали сухими, як трава на дахах і як суха зелень.
Чи ти встаєш, чи ти сідаєш, чи входиш, чи виходиш, я знаю,
Тепер же Я знаю твій спочинок, твій вихід і твій вхід.
що ти проти мене буяєш і твоє зухвальство дійшло до мого слуху; тож кільце тобі моє заправлю у ніздрі, мою гнуздечку в рот твій, і заверну тебе тим шляхом, яким ти прибув.
А твій гнів, яким ти розгнівався, і твоя гіркота прийшла до Мене, тож Я вкладу кільце у твої ніздрі та уздечку у твої губи, і поверну тебе дорогою, якою ти прийшов.
А ось тобі й знак: цього року ви їстимете зерно, що впаде на землю, другого року — що само вродить, а третього сійте й жніть та садіть виноградники й споживайте їхній плід!
Ось тобі знак: Їж цього року те, що ти посіяв, наступного року — те, що залишилося, а на третій, посіявши, збирайте врожай, насаджуйте виноградники і їжте їхній плід!
Останок дому Юди, що спасеться, пустить знову вниз коріння й принесе вгорі плід,
І буде, що ті, які залишилися в Юдеї, випустять корінь вниз і принесуть вгорі насіння.
бо з Єрусалиму вийде останок та з гори Сіону ті, що спасуться. Ревність Господа сил це вчинить.
Адже з Єрусалима вийдуть ті, хто залишився, і ті, які врятувалися, — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота це зробить!
Тож так говорить Господь про царя асирійського: — Він не ввійде в це місто й стріли туди не пустить, не стане перед ним із щитом, ані не насипле проти нього валу.
Через це так говорить Господь про царя ассирійців: Він не ввійде в це місто, і не пустить туди стрілу, і не покладе на нього щита, не оточить його валами,
Тим самим шляхом, що прийшов, назад повернеться, а в місто це не ввійде, — слово Господнє.
але дорогою, якою прийшов, нею і повернеться! Так говорить Господь:
Я боронитиму це місто, я його врятую заради мене й заради Давида, мого слуги.»
Я захищу це місто, щоби його спасти задля Мене і задля Давида, Мого слуги!
Тієї ж ночі вийшов ангел Господній та й убив в асирійському таборі 185 000 чоловік. І як повставали вранці, аж ось самі мертві тіла.
І вийшов Господній ангел, і вигубив у ассирійському таборі сто вісімдесят п’ять тисяч, і, піднявшись вранці, знайшли всі тіла мертвими.
Зняв Санхериб, цар асирійський, табір та й відступив і, повернувшись, перебував у Ніневії.
Тож ассирійський цар, відступивши, відійшов і поселився в Ніневії.
Одного разу, як він поклонявся у храмі Нісроха своєму богові, вбили його мечем його сини, Адрамелех і Сарецер, та й утікли в Арарат-край. І син його Асархаддон став царем замість нього.
І коли він поклонявся в домі Насараха, свого божка, Адрамелех і Сарасар, його сини, убили його мечами, а самі врятувалися у Вірменії. А замість нього зацарював Асорадан, його син.