Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Промовляйте Єрусалимові до серця й вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини!
Священики, заговоріть до серця Єрусалима, потішайте його! Адже завершилося його впокорення, і його гріх — прощений. Адже він одержав з Господньої руки вдвоє за свої гріхи.
Голос чути: — Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!
Голос того, хто гукає в пустелі: Приготуйте Господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога!
Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі — низиною!
Кожна долина наповниться, а будь-яка гора та пагорб знизиться, і все криве стане прямим, а гостре — гладкими дорогами.
Тоді слава Господня з'явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.
І з’явиться Господня слава, і всяке тіло побачить Боже спасіння, бо Господь заговорив.
Голос велить: — Вісти! — Я ж сказав: — Що вістити? — Всяке тіло — трава, і вся його краса — мов квітка в полі.
Голос того, хто говорить: Закричи! І я запитав: Що кричатиму? Усяке тіло — трава, і всяка людська слава — як цвіт трави.
Висхне трава, зів'яне квітка, як подих Господній на неї подує. Так, народ — трава!
Засохла трава, і цвіт відпав,
Висхне трава, зів'яне квітка; а слово Бога нашого стоятиме повіки.
а слово вашого Бога залишається навіки!
Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!
Вийди на високу гору, ти, що благовістиш Сіонові! Підвищ із силою твій голос, ти, хто благовістиш Єрусалимові! Підніміть, не бійтеся! Скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
Ось Господь Бог іде в потузі, раменом своїм панує. Ось нагорода його з ним, заплата його перед обличчям у нього.
Ось Господь приходить із силою, і Його рука з владою, ось Його винагорода з Ним і діло перед Ним.
Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»
Як пастир, Він пастиме Своє стадо і Своєю рукою Він збере ягнят, і потішить тих, які мають у лоні.
Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п'яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах?
Хто виміряв рукою воду і небо долонею, і всю землю пригорщею? Хто зважив гори важками і ліси терезами?
Хто збагнув дух Господній, був його дорадником, учив його?
Хто пізнав Господній розум, і хто був Його помічником, який Його повчає?
З ким він радиться? Хто його напоумлює на розум, вказує стежку правди, його знання навчає, дороги мудрости йому вказує?
Чи з ким-небудь Він порадився, і той Його навчив? Чи хтось показав Йому суд? Чи хтось показав Йому дорогу розуміння?
Народи в нього — неначе з відра крапля; вони не більш, ніж на вазі пилинка. Острови в нього, як порошинка, важать.
Оскільки всі народи можна порахувати за краплю води з відра і за доважок на терезах, і вважатимуться за плювок.
Не вистачить Ливану на вогнище; тварин його не вистачить на всепальну жертву.
І Лівану не вистачить для підтримання вогню, і всіх чотириногих не вистачить на всепалення для Нього,
Усі народи перед ним — ніщо: вони в нього менші від ніщоти й порожняви.
і всі народи є як ніщо і за ніщо сприймаються.
Кому ви хочете уподобити Бога? Який образ йому надати?
До кого ви уподібнили Господа, і до якої подоби ви Його прирівняли?
Мистець виливає образ кумира, що золотар золотом покриває й срібні ланцюжки чіпляє;
Хіба не митець зробив образ, який золотар, розтопивши золото, позолотив його, зробив його подобою?
а хто на такий принос не спроможний, вибирає дерево негниюче, вишукує мистця-умільця, щоб поставити непорушне божище.
Адже столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає, як поставити його образ, щоб не зрушився.
Чи ви ж не знаєте, чи ви не чували? Чи ж вам не сказано від початку? Чи ви ж не зрозуміли вже від заснування світу?
Хіба не зрозуміли ви? Хіба ви не чули? Чи ж вам не сповістили від початку? Хіба ви не пізнали основ землі?
Це він — той, що над земним кругом возсідає; і мешканці його, мов сарана для нього. Він простирає небо, як намітку, він розпинає його, мов намет на житло.
Він тримає круг землі, і ті, хто живе на ній, — як сарана. Він поставив небо, як покриття, і розтягнув, як намет для проживання.
Він князів на ніщо обертає, а земні судді для нього — порожнеча.
Він призначає володарів, як ніщо, щоб володіли, а землю зробив, як ніщо.
Ледве посаджено їх, ледве посіяно, ледь їх пень у землі вкорінився, а він дихнув на них, і вони сохнуть, і буревій несе їх, мов солому.
Бо не сіятимуть і не насадять, і на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них, і вони висохли, і буря їх підніме, як полову.
Кому ж ви хочете мене вподобити, щоб я був йому подібний? — каже Святий.
Тож тепер до кого Мене уподібните, чи до чогось буду прирівняний? — сказав Святий.
Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто створив усе це? Той, хто виводить військо їх за лічбою і кличе усіх їх на ім'я. Сила його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує.
Погляньте на висоту вашими очима і придивіться. Хто це все виставив напоказ? Той, Хто виводить за числом Свій світ, усіх покличе по імені. Від великої слави і в силі моці нічого від Тебе не затаїлося.
Як же це ти, Якове, говориш як, Ізраїлю, кажеш: «Доля моя від Господа закрита, право моє забув мій Бог?»
Тож не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле: Зникла моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив.
Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь — Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий.
Тепер хіба ти не зрозумів, чи не почув? Бог вічний! Бог, Який створив краї землі, не голодніє і не втомлюється, і Його розум не можна дослідити!
Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць.
Він дає голодним силу і не засмученим — смуток.
Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, —
Адже молоді голодуватимуть, і юнаки втомляться, і вибрані будуть безсилі.