Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім'ям, ти — мій!
А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, той, що утворив тебе, Ізраїлю: Не лякайся, бо я тебе визволив з неволї, дав тобі імя: ти мій.
Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, — тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, — не попечешся, і полум'я тебе не обпалить.
Чи ти через води йти меш, — я з тобою, чи через ріки, ти не потонеш; чи пійдеш через огонь, не попечешся, і поломє не обпалить тебе.
Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я — твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, —
Я бо твій Господь, Сьвятий Ізрайлїв — спаситель твій; я оддав у викуп за тебе Египет, Етиопию й Сабу.
тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.
Дорогий в очу ти в мене, многоцїнний і любий менї; то ж я віддам других людей за тебе, й — народи за душу твою.
Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.
Не лякайсь, бо я з тобою; від сходу сонця приведу твоє насїннє, позбіраю тебе від заходу.
Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, —
Півночі скажу: Оддай їх; а полудню: Не вдержуй; приведи сини мої здалека й дочки мої від окраїн землї;
усіх, хто зветься моїм ім'ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.
Кожного, хто називається імям моїм, кого я сотворив на славу менї, кого з'образував і устроїв.
Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.
Виведи слїпих, що мають нїби зрячі очі, і глухих, що нїби мають уші.
Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!
Нехай зберуться всї народи разом, зійдуться всї племена докупи. Хто ж ізміж них проповів се наперед? нехай скажуть, що було од початку; нехай поставлять сьвідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши, можно сказати: Се правда!
Ви мої свідки, — слово Господнє, — і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!
А мої сьвідки, — говорить Господь — ви й слуга мій, що я його вибрав, щоб ви знали й вірили менї та й зрозуміли, що се — я: передо мною не було Бога, та й опісля не буде.
Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, — слово Господнє; я — Бог.
Я прорік та й спас, так як заповів; а иншого не було в вас, проте ви сьвідки у мене, що я — Бог, говорить Господь.
Я — Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, — хто змінить?»
Із віку й віку я — той самий, і нїхто не врятує од руки моєї; я вчиню, а хто те переіначить?
Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб'ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати — ридати.
Так говорить Господь, ваш відкупитель, Сьвятий Ізраїля: Задля вас я, наче б уже післав у Вавилон, та покрушив всї засови, й Халдеїв, що так своїми кораблями величались.
Я — Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»
Я бо — Господь, Сьвятий ваш, творець Ізраїля, царь ваш.
Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,
Так говорить Господь, той, що відкрив дорогу в морі, в глибинах водних — стежку,
що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли.
Той, що вивів колесницї й конї; військо й силу; а вони всї разом лягли, щоб уже не встали; потахли, наче каганець, — погасли.
«Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!
Та ви про минуле не згадуєте, про давне не думаєте.
Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях — ріки.
Проте я вчиню щось нове; воно, наче б уже сталось; чи вже ж ви й сього не схочете знати? Я пробю дорогу в пустинї, на степах пролию ріки.
Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях — ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.
Буде мене вихваляти зьвіррє степове, шакалі та струсї, за те дам воду в пустинї, — ріки в степі сухому, щоб поїти (новий) вибраний нарід мій.
Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.
Нарід сей виобразую я для себе; він мене прославить.
Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.
Ти бо, Якове, не призивав мене; ти, Ізраїлю, не пильнував моєї хвали.
Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом.
Ти (наче б і) не приносив менї ягнят твоїх у всепаленнє, і жертвами твоїми не віддавав менї шани. Та я й не допевнявсь у тебе хлїбових приносів і не силував кадилом кадити.
Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.
Ти (наче б) не куповав за гроші пахощів про мене, не засичовав мене жиром жертівним; нї, ти гріхами твоїми причиняв труду менї, та проступками твоїми обтяжував мене.
Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше.
Я, я сам (з ласки) затираю проступки твої задля себе самого, та не памятаю гріхів твоїх.
Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!
Пригадай менї; станьмо на суд; говори ти, як можеш оправдатись.
Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене.
Праотець твій согрішив, та й посередники твої відступали від мене.