Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм.
В год, когда умер царь Озия, видел я моего Создателя, сидящего на высоко вознесённом престоле, плащ Его длинный, спадая, весь храм заполнял.
Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома — літав.
Серафимы стояли вокруг Него, и у каждого серафима было по шесть крыльев, двумя они закрывали лица, двумя закрывали ноги, и два крыла были для полёта.
І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!»
Они обращались друг к другу, восклицая: "Свят, свят, свят Господь Всемогущий, Он самый святой, славой Его полнится земля!" Голоса у серафимов были громкие,
Підвалини порогу хитались від того гомону, а дім став повен диму.
и от крика их дрожали храмовые врата, а затем храм наполнился дымом.
І я сказав: «Горе мені! Пропав я! Бо я людина з нечистими устами, і живу я між людьми з нечистими устами, мої ж очі бачили Царя, Господа сил.»
Я испугался и сказал: "Погиб я! ибо я недостаточно чист, чтобы общаться с Богом, и живу среди народа недостаточно чистого, чтобы общаться с Богом, — и я видел Царя, Всемогущего Господа".
І підлетів до мене один із серафимів з жаріючим вуглем у руці, що взяв його кліщами з жертовника.
На алтаре был огонь, и один из серафимов достал из огня клещами горящий уголь и подлетел с ним ко мне.
Він приторкнувся ним до моїх уст і мовив: «Приторкнулось оце до твоїх уст і взято від тебе твою беззаконність, і зник гріх твій.»
Он коснулся рта моего этим раскалённым углём и сказал: "Коснувшись уст твоих этим горячим углём, я освободил тебя от твоего беззакония и очистил тебя от грехов".
Тоді почув я голос Господній, що говорив: «Кого б мені послати? Хто нам піде?» І сказав я: «Ось я, пошли мене!»
И я услышал голос Господа Моего, Он сказал: "Кого послать, кто пойдёт для Нас?" И я сказал: "Здесь я, пошли меня".
І відказав він: «Іди й промов до цього люду: Слухайте добре, та не розумійте! Дивіться добре, але не знайте!
Господь сказал: "Иди и так скажи всем людям: "Услышите, но не поймёте, увидите вблизи, но не научитесь".
Зроби затверділими серце цього люду, затули його вуха, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, щоб він не чув своїми вухами, щоб його серце не розуміло, щоб не вилікувався знову.»
Смути людей, сделай их неспособными понимать вещи, которые они слышат и видят, а то вдруг они поймут то, что слышат, и возвратятся ко Мне, чтобы Я исцелил их".
І я сказав: «Докіль, о Господи?» А він відказав: «Докіль не опустіють міста й не обезлюдніють, і хати будуть без людей і край зовсім опустіє.
Тогда я ответил: "Создатель, долго ли я должен это делать?" Господь сказал: "Делай это, пока города не разрушатся и не останутся без жителей, пока в живых никого не останется в домах, пока совсем не опустеет земля".
Господь прожене людей, і пусто-глухо посеред країни стане.
Господь заставит людей уйти далеко, и в этой стране останется много пустой земли.
І коли б іще десята частина зосталась у ній, то й вона теж буде спустошена, як теребинт і дуб, від яких, якщо їх зрубати, зостається пень. Той його пень — святе насіння.»
Но десятой части людей суждено остаться на земле, они не будут уничтожены, ибо они возвратятся к Богу. Они, как корни срубленного дуба, и эти корни — святое семя.