Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Ісаї 62) | (Ісаї 64) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • Хто ж це йде з Едому, у багряних шатах з Боцри? Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили? Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні.
  • — Кто Это идет из Эдома,
    из Боцры в одеяниях красного цвета?
    Кто Это, одетый так великолепно,
    выступающий в величии Своей силы?
    — Это Я, возвещающий оправдание,
    имеющий силу спасать.

  • Чому шати твої багряні, одежа твоя, мов у того, хто топтав грона у винотоці?
  • — Почему одежды Твои красны,
    как у топчущих виноград в давильне?

  • Я топтав сам один у винотоці, нікого з-поміж народів не було зо мною. Я їх топтав у моїм гніві, давив їх у моїй досаді, їхній сік на мої шати бризкав, і я заплямив усю мою одежу.
  • — Я топтал в давильне один;
    никого из народов со Мною не было.
    Я топтал их в Своем гневе,
    попирал их в негодовании.
    И брызгала их кровь Мне на одежды,
    и Я запятнал все Мое одеяние,

  • Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати.
  • потому что день возмездия был в Моем сердце,
    и настал год Моего искупительного труда.

  • Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав. Тоді рамено моє прийшло мені у підмогу, і моє обурення мене підтримало.
  • Я посмотрел, но помощника не было,
    был потрясен, что никто не помог.
    Тогда рука Моя принесла Мне победу,
    и негодование Мое Меня поддержало.

  • Я роздавив народи в моїм гніві, я їх розбив у моїй люті, пролив їхній сік на землю.
  • Я топтал народы в Своем гневе;
    в Своем негодовании напоил их
    и вылил их кровь на землю.

  • Я славитиму ласки Господні, Господні подвиги за те все, що Господь учинив нам, за те велике благо для ізраїльського дому, що він учинив нам у своїм милосерді, у своїй великій ласці.
  • Вспомню о милостях Господних,
    о славных Господних делах,
    обо всем, что Он для нас совершил;
    вспомню о великодушии Его к дому Израиля,
    что явил Он по милосердию Своему
    и по великой Своей любви.

  • Бо він сказав: «Вони ж мій народ, діти, що не будуть віроломні!» Він став їхнім Спасом,
  • Он сказал: «Несомненно, они — Мой народ,
    сыновья, которые Мне не солгут» —
    и стал их Спасителем.

  • у кожній їхній недолі. То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих.
  • Во всех их горестях Он горевал вместе с ними,
    и Ангел Его присутствия281 спасал их.
    По любви Своей и милости Он их искупил,
    поднял их и носил
    во все древние дни.

  • Вони ж: зворохобились, завдали смутку духові його святому. І він їм ворогом зробився, став з ними воювати.
  • Но они восстали
    и огорчили Святого Духа Его.
    И Он стал им врагом,
    и Сам воевал с ними.

  • Тоді вони згадали дні днедавні, дні Мойсея: Де той, що вивів з моря пастиря свого стада? Де той, що дух свій святий вклав у нього?
  • Тогда народ Его вспомнил древние дни,
    дни Моисея:
    «Где Тот, Кто вывел их из моря
    вместе с пастухом Своего стада?
    Где Тот, Кто вложил в него
    Своего Святого Духа,

  • Що вів Мойсея за правицю раменом своїм преславним, розділив води перед ними, щоб учинити собі ім'я вічне?
  • Тот, Чья славная длань была с Моисеем,
    Кто разделил перед ними воды,
    чтобы добыть Себе вечную славу,

  • Що вів їх через безодні, немов коня широким степом, так що вони не спотикались?
  • Кто через бездны вел их?282
    Словно конь в степи,
    не спотыкались они;

  • Мов череду, що сходить у долину, дух Господній вів їх до спокою. Отак водив ти свій народ, щоб учинити собі славне ім'я.
  • словно стадо, что спускается в долину,
    они получили покой от Духа Господня».
    Так вел Ты народ Свой,
    чтобы прославить имя Свое.

  • Споглянь же з неба й подивися з преславного, святого твого житла! Де твоя горливість і твоя потуга, твій жаль і твоє милосердя? Не стримуй їх супроти мене!
  • Посмотри вниз с небес,
    взгляни из Своего святого и славного жилища!
    Где Твои ревность и мощь?
    Твои сострадание и милость от нас удалились.

  • Бо ти — наш Батько. Не знає нас Аврааам, не згадує про нас Ізраїль. Ти, Господи, наш Батько; «наш Викупитель споконвіку» — твоє ім'я.
  • Но Ты же Отец наш;
    пусть не знает нас Авраам
    и не признает Израиль,
    Ты, о Господь, наш Отец,
    наш Искупитель — вот Твое имя издревле.

  • Чому, о Господи, ти допустив, щоб ми блукали далеко від твоїх доріг, щоб закаменіло наше серце, тебе більше не боялось? Повернися з любови до слуг твоїх, до колін твого спадкоємства!
  • Зачем, Господи, Ты сводишь нас с Твоих путей
    и ожесточаешь наши сердца, чтобы мы Тебя не боялись?
    Обратись ради слуг Твоих,
    ради этих родов — наследия Твоего.

  • Чому нечестивці лізуть у твою святиню, вороги наші твоє святилище взяли під ноги?
  • Недолгое время владел святой народ Твой
    Твоим святилищем —
    ныне наши враги его растоптали.

  • Ми стали, немов люди, над якими ти не володів ніколи, які не прикликали ніколи імени Бога. Коли б ти був прорвав небо і зійшов, гори розтанули б перед тобою!
  • Мы уподобились тем,
    над кем Ты никогда не правил,
    тем, кто не звался Твоим именем.


  • ← (Ісаї 62) | (Ісаї 64) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025