Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Хто ж це йде з Едому, у багряних шатах з Боцри? Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили? Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні.
Кто идёт из Едома, кто следует из Восора в пурпурных одеждах? Величественный в одеждах своих, высокий и всесильный Он говорит: "У Меня есть сила, чтобы спасти вас, Я изрекаю правду".
Чому шати твої багряні, одежа твоя, мов у того, хто топтав грона у винотоці?
"Отчего же твоё одеяние красно, как одежда виноградаря, топчущего виноград, чтобы сделать вино?"
Я топтав сам один у винотоці, нікого з-поміж народів не було зо мною. Я їх топтав у моїм гніві, давив їх у моїй досаді, їхній сік на мої шати бризкав, і я заплямив усю мою одежу.
Он отвечает: "Я один был в точиле, мне никто не помогал, и во гневе Я топтал виноград — сок брызгал Мне на одежду и запачкал её.
Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати.
Я назначил время наказать людей, теперь же настало время Мне спасти и сохранить народ Мой.
Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав. Тоді рамено моє прийшло мені у підмогу, і моє обурення мене підтримало.
Я смотрел, но не находил помощника, и удивлялся, что не было Мне ни от кого поддержки. Но гнев Мой поддержал Меня и силу дал, чтобы спасти народ Мой.
Я роздавив народи в моїм гніві, я їх розбив у моїй люті, пролив їхній сік на землю.
И во гневе Я попирал народы, наказывал их и землю их кровью заливал".
Я славитиму ласки Господні, Господні подвиги за те все, що Господь учинив нам, за те велике благо для ізраїльського дому, що він учинив нам у своїм милосерді, у своїй великій ласці.
Я буду помнить о Господней милости и не забуду восхвалять Его. Господь семье Израиля дал много, был милосерден к нам и добр.
Бо він сказав: «Вони ж мій народ, діти, що не будуть віроломні!» Він став їхнім Спасом,
Господь сказал: "Воистину они — народ Мой, дети, которые не солгут", и был для них спасителем Господь.
у кожній їхній недолі. То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих.
В беде Господь не оставлял народ и, жалости исполненный, спас его, им Ангела Спасителя послав. Забота Господа о том народе вечна.
Вони ж: зворохобились, завдали смутку духові його святому. І він їм ворогом зробився, став з ними воювати.
Но люди отвернулись от Него и огорчили Дух Его Святой. И стал Господь их неприятелем, и Сам Он с тем народом воевал.
Тоді вони згадали дні днедавні, дні Мойсея: Де той, що вивів з моря пастиря свого стада? Де той, що дух свій святий вклав у нього?
Но не забыл Господь того, что было прежде, Он помнит Моисея и его народ. Господь Один провёл народ по морю, Господь дал стаду пастухов Своих. Но где теперь Господь, вселивший дух Свой в Моисея?
Що вів Мойсея за правицю раменом своїм преславним, розділив води перед ними, щоб учинити собі ім'я вічне?
Рукою правой Моисея вёл Господь, Он воду разделил, чтоб через море прошёл Его народ, и стало вечным имя Господа.
Що вів їх через безодні, немов коня широким степом, так що вони не спотикались?
Чрез бездны вёл народ Он, и люди шли, не спотыкаясь, как конь проходит по пустыне.
Мов череду, що сходить у долину, дух Господній вів їх до спокою. Отак водив ти свій народ, щоб учинити собі славне ім'я.
Как на лугу не падают коровы, так шли и люди через бездны моря, в места покоя вёл их Дух Господний, им ничего не угрожало. Так Ты, Господь, вёл Свой народ и увековечил имя Своё.
Споглянь же з неба й подивися з преславного, святого твого житла! Де твоя горливість і твоя потуга, твій жаль і твоє милосердя? Не стримуй їх супроти мене!
Послушай, Господи, услышь на небесах, вниз посмотри на то, что происходит, на нас взгляни из дома Твоего. Где Твоя верная любовь и где Твоё могущество, идущее из сердца, из глубины Твоей, где милосердие Твоё ко мне, и прячешь почему Свою великую любовь?
Бо ти — наш Батько. Не знає нас Аврааам, не згадує про нас Ізраїль. Ти, Господи, наш Батько; «наш Викупитель споконвіку» — твоє ім'я.
Ты — наш Отец. Нас Авраам не знает, Израиль нас не узнаёт. Господь, Ты наш Отец, наш Искупитель, и имя Твоё вечно.
Чому, о Господи, ти допустив, щоб ми блукали далеко від твоїх доріг, щоб закаменіло наше серце, тебе більше не боялось? Повернися з любови до слуг твоїх, до колін твого спадкоємства!
За что, Господь, отталкиваешь нас? Зачем Твой путь для нас Ты сделал трудным? Вернись, Господь, мы — Твои слуги, помоги нам! Тебе принадлежат все наши земли.
Чому нечестивці лізуть у твою святиню, вороги наші твоє святилище взяли під ноги?
Недолго на своей земле жил Твой святой народ, враги наши попрали храм Твой святой.