Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Ісаї 65) | (Єремії 1) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Так говорить Господь: «Небо — мій престол, а земля — мій підніжок. Який дім ви мені могли б збудувати? І де те місце, на якому я міг би спочити?
  • Так говорить Господь: небо — престол мій а земля — підніжок ногам моїм; де ж ви збудуєте дом менї, і де місце спочинку мого?
  • Все моя рука зробила, і так усе те сталося, — слово Господнє. Та ось на кого я дивлюсь ласкаво: на вбогого й скрушеного духом, і на того, Що тремтить перед моїм словом.
  • Все ж бо те зробила рука моя, й все од мене постало, говорить Господь. А ось, на кого я ласкаво спогляну: на смирного й сокрушеного духом та й на того, що тремтить перед словом моїм.
  • Хто жертвує вола, вбиває чоловіка, а хто вівцю приносить у жертву, пса давить; хто приносить офіру, приносить із свинячої крови; хто палить кадило, кумира благословляє. І так, як вони у своїх путях мають замилування та їхня душа кохається в їхніх гидотах,
  • (Беззаконник же) той, що заколює вола, — він у мене те саме, що той, хто вбиває людину; хто приносить ягня в жертву — те саме, наче б пса задавив; хто приносить жертву хлїбну, — наче б жертвував свинину; хто палить на подяку кадило — наче той, що молиться до ідола; і як вони свою собі путь обрали, та як їх душа в гидотах кохається власних, —
  • так само і я буду мати замилування в їхніх злиднях і наведу на них страшне їм; бо коли я кликав, то ніхто не озивався, коли я говорив, вони не зважали. Чинили зло на очах у мене і вибирали те, що мені не довподоби.»
  • Так само й я обійдусь із їх оманою, й наведу на них страшне їм; за те, що я кликав, а нїхто не озивався; я говорив, а вони не слухали, та чинили зло в очах моїх, і вибирали те, чим я гидував.
  • Слухайте слово Господнє, ви, що тремтите перед його словом! Ваші брати, які вас ненавидять і відпихають вас з-за мого імени, кажуть: «Нехай Господь явить свою славу, щоб ми узріли вашу радість!» Та їх окриє сором.
  • Почуйте ж слово Господнє, ви, що дрожите перед словом його: Ваше браттє, що не любить вас, і прогонить вас од себе задля імени мого, говорить: Нехай лиш явить себе в славі Господь, а ми побачимо вас веселих! Але їх окриє сором:
  • Голос, гомін несеться з міста, голос із храму. Це голос Господа, що відплачує своїм ворогам.
  • А от: гомін роздаєсь із міста, се голос Господень, що віддає заплату ворогам своїм.
  • Ще й не мучилась, а вже вродила; ще не настали болі, а вже привела сина.
  • Ще й не мучилась, а вродила; нїм ще прийшли болї, а вже привела сина.
  • Хто колинебудь таке чував? Хто таке колинебудь бачив? Чи народився колинебудь якийсь край в одну днину? Та чи з'явився на світ якийсь народ відразу, як от Сіон, що ледве зазнав болів, і вже вродив своїх синів.
  • Хто коли чував таке? Хто коли видав таке диво? Чи виринув коли який край в одну днину? Чи народився де нарід від разу, як от Сион, що ледви почав болїти, а вже й породив синів своїх?
  • Чи ж то відкрию материнське лоно та й не дам породити? Або, приводячи на світ, замкну утробу? — каже Бог твій.
  • Чи то ж я доведу до породу, та й не дам уродити? — говорить Господь. Або даючи силу родити, — чи зачиню утробу? — говорить Бог твій.
  • Радуйтеся з Єрусалимом і веселіться, ви всі, заради нього, що його любите! Возрадуйтеся з ним радістю всі, що за нього журилися,
  • Звеселїться ж із Ерусалимом і радуйтесь ізза него всї, що любите його! возрадуйтесь із ним радістю, всї, що через него колись журились,
  • щоб могли ссати й насичуватися з грудей його втіхи, щоб могли впиватись і розкошувати багатством його слави.
  • Щоб вам ссати й насичуватись потїхами з грудей його, впиватись і роскошувати великим багацтвом слави його.
  • Так бо говорить Господь: «Ось я спрямую до нього мир рікою, потоком зливним будете ви звідти славу народів усмоктувати. І вас носитимуть при боці, й на колінах вас будуть голубити.
  • Так бо говорить Господь: рікою направлю до його мир, а заливним потоком — багацтва й славу народів, — а все вам на осолоду, мов би вас на руках ношено, на колїнах голублено.
  • Як утішає когось рідна мати, так я буду вас утішати, і найдете втіху в Єрусалимі.
  • Як кого потїшає мати, так я вас буду потїшати; ви знайдете собі потїху в Ерусалимі.
  • Побачите це, і звеселиться ваше серце; немов трава, квітнутимуть ваші кості. Рука Господня об'явиться його слугам, а його гнів — його супостатам.»
  • Побачите се, й звеселиться серце ваше, ба й костї ваші процьвітуть, як молода зелень, і розтулиться правиця Господня слугам його; на ворогів же своїх він гнївом запалає.
  • Бо ось Господь прийде у вогні, і наче вихор — його колісниці, щоб вилити свій гнів пожаром, свої погрози — полум'ям вогненним.
  • Ось бо Господь прийде в огнї, а колесницї його — мов той вихор, щоб пролити гнїв свій і досаду й кару свою з огнем палаючим.
  • Бо вогнем судитиме Господь усю землю, мечем — усяке тіло; багато буде побитих Господом.
  • Господь бо буде огнем та мечем своїм всяку плоть судити, й много буде Господом побитих.
  • Ті ж, які святяться, очищують себе, щоб увійти в сади за кимось, що всередині; ті, що їдять свинину, гидоту й мишей, усі загинуть, — слово Господнє.
  • Ті, що сьвятять і очищують себе по дубровах, їдять свинину, миши й иншу гидоту, — всї погибнуть, говорить Господь.
  • «Я знаю їхні діла й думки їхні. Я прийду, щоб зібрати всі народи та язики, і вони прийдуть та узріють мою славу.
  • Я бо знаю думки їх і дїла їх; та й прийду зібрати всї народи й язики, і прийдуть вони й взрять славу мою.
  • Я дам їм знак і пошлю врятованих з-поміж них до народів: до Таршішу, Путу, Луду, Мешеха й Рощу Тувала та Явану й до далеких островів, що ніколи про мене не чували й не бачили моєї слави. І возвістять народам мою славу.
  • І положу на них знамено, й пошлю врятованих зміж них до народів: у Тарсис, у Пулу й Луду, до тих, що лука напинають; у Тубалу, Евану, й по далеких островах, що слави моєї не вбачали, й возвістять вони народам славу мою,
  • І приведуть усіх братів ваших з-поміж усіх народів у дар Господеві на конях, колісницях, на носилах, на мулах та верблюдах — на мою святу гору в Єрусалим, — слово Господнє, — так, як сини ізраїльські приносять дари в чистій посудині у дім Господній.
  • І зберуть вони всїх братів ваших зміж усїх народів на дар Господу на конях і возах, на носилах і на мулах та верблюдах — на сьвяту мою гору в Ерусалимі, говорить Господь, — так само, як Ізраїль приносить дар у дом Господнїй в чистій посудинї.
  • З них я теж візьму у священики й левіти, — слово Господнє.
  • З них я буду брати в сьвященники й левіти, говорить Господь.
  • Бо так, як нове небо й нова земля, що я створю, стоятимуть передо мною, — слово Господнє, — отак буде стояти ваше потомство і ваше ім'я.
  • Бо як нове небо й земля нова, що я сотворю, все будуть передо мною, говорить Господь, так буде рід ваш і імя ваше.
  • І що нового місяця і щосуботи приходитиме всяке тіло, щоб передо мною поклонитися, — слово Господнє.
  • Тодї місяць за місяцем, субота за суботою приходити ме всяка людина перед лице моє, щоб поклін менї оддавати, говорить Господь.
  • І коли вийдуть, то побачать трупи людей, що проти мене збунтувались. Червяк їхній не помре, вогонь їхній не погасне. Вони будуть осоружні всім людям.»
  • І будуть виходити й оглядати трупи людей, що одцурались мене; червяк їх не вмре й огонь їх не погасне; й будуть вони гидотою всякій тварі.

  • ← (Ісаї 65) | (Єремії 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025